пробіг

ПРОБІ́Г, у, ч.

1. Дія за знач. пробіга́ти 1, 2.

Німці в захопленні мацали залізні мускули Гошки, той форкав носом, як лошак після пробігу (Григорій Тютюнник);

// Біг або їзда на певну дистанцію (перев. у спортивних змаганнях).

Почався пробіг. Десь за муром одна по одній проносяться постаті бігунів (І. Кочерга);

Витривалість рисаків виявлялася в пробігах (з наук. літ.);

З Міасса в Москву у випробний пробіг вийшли три дослідних автомобілі нової марки (з газ.).

2. спец. Відстань, пройдена яким-небудь транспортом.

Пробіг автомобіля на лінії виражається загальною кількістю пройдених кілометрів (з навч. літ.);

“Ракета” набагато поступається перед річковим трамваєм .. Щоправда, довжина його пробігу до повної зупинки становить 100 метрів (з наук.-попул. літ.);

// Максимальна відстань, яку може подолати автомобіль до повного зносу окремих його деталей.

Тепер багато шоферів добились пробігу шин понад 100000 км (з навч. літ.);

Автопокришка, власне, її протектор, витримує всього декілька тисяч кілометрів пробігу (з наук.-попул. літ.);

// Перебування якого-небудь транспортного засобу в дорозі, складного агрегату в експлуатації.

У цього комбайна [ІК-52М] немає холостих пробігів: йде вгору вибоєм – дає видобуток, рухається вниз – теж рубає вугілля (з газ.);

Треба розумно використати його [автотранспорт], не допускати простоїв і пробігів порожняком (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

пробіг

Значення в інших словниках