пробігати

ПРОБІ́ГАТИ, аю, аєш, док.

1. Бігати якийсь час.

Макар пробігав по багнюці і під дощем дві години (Ю. Смолич).

2. що, розм. Бігаючи, пропустити, проґавити що-небудь.

[Марта:] Добридень вам, Горпино Корніївно! Ой, вибачте мені, кумцю-голубцю! Бігала з бубликами та трохи не пробігала ваших святих іменин (І. Нечуй-Левицький).

ПРОБІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОБІ́ГТИ, біжу́, біжи́ш, док.

1. рідко кого, що і без прям. дод. Бігом прямувати, простувати звідки-небудь кудись.

Килина з відром у руках шпарко пробігає до лісового потока (Леся Українка);

Тиша причаїлася в непрохідних хащах. Жодна пташка не подавала голосу, жодна звірина не пробігала (О. Донченко);

Пробіг маленький пономарик, підібравши поли... (Марко Вовчок);

З .. яру, жадібно ошкірившись, пробіг вовк (Григорій Тютюнник);

// біля (мимо) кого – чого, повз кого – що, попід чим і без дод. Прямуючи, простуючи бігом, обминати кого-, що-небудь.

Ігра їх [дівчат] така: беруться ключем за руки і, співаючи, пробігають попід руками першої пари (Панас Мирний);

Пробігає [Любов] біля Ореста, умисне чіпляє його вуалем (Леся Українка);

Коли пробігала мимо його Галя, Павлушка, улучивши мент, скоро висунув назустріч їй ногу (С. Васильченко);

Часом їй здавалося, що от хтось зазирнув у її віконце, от-от хтось пробіг мимо (Марко Вовчок);

Голодний пес стояв нерішуче на алеї й не зважувався пробігти повз хлопця (Л. Смілянський);

// що, через що, чим. Перетинати бігом певну територію.

Через двір саме пробігав, підстрибуючи на одній нозі, хлопчик (Л. Яновська);

Пробігши коридором і тільки-но зайшовши до кімнати, Томазян почав телефонувати (М. Трублаїні);

Не спиняючись, Гордій пробіг довгий вибалок (О. Копиленко);

// Біжучи, долати певну відстань.

– І досі не тямлю, як пробіг я п'ятнадцять верстов і не чув утоми (М. Коцюбинський);

Він пробіг ще кілька кроків і плигнув у глибоку вирву від снаряда (Григорій Тютюнник);

// Бути здатним за якийсь час долати певну відстань.

Низенькі коні з довгими хвостами і довгими гривами .. легко пробігали в один раз хоч і тридцять миль (П. Панч);

Він пробігає стометрівку за 11 секунд;

// тільки док. Бігти якийсь час.

Ми ще трохи пробігли, поки обоє, спіткнувшись на коріння, попадали додолу (Б. Грінченко);

* Образно. Схватяться [листочки], пробіжать трохи .. та й знову посідають (С. Васильченко);

// розм. Нашвидку заходити куди-небудь, заскакувати до когось.

Вже по два рази пробігали по всіх хатах дворові, приказуючи, щоб .. виходили зустрічати князя (Г. Хоткевич).

2. перен. Швидко їхати, плисти (про засоби пересування і людей, які ними користуються); на великій швидкості проїжджати, пропливати де-небудь, повз когось, щось; швидко рухатися в якомусь напрямі.

Осюди ж та мої братики кінні пробігали, Терновії віття в тернові стинали (з думи);

Пробігали вагони з комбайнами (А. Головко);

Ранками долиною Стрию пробігав поїзд (С. Чорнобривець);

Пан четвернею пробіжить – тільки тебе курявою обнесе (Марко Вовчок);

Машина м'яко, мов по килиму, пробігла майданчиком (Я. Гримайло);

// Проноситися перед очима (про навколишні предмети, повз які швидко рухається хто-, що-небудь).

З розмаху пужнув [Яресько] коней батогом. Замигтіло, пробігаючи мимо, крихке, осяйне лісове царство (О. Гончар);

// тільки недок. Протікати (про річку, струмок і т. ін.).

– А це тобі й гнилий перехід! – скрикнув Кирило, спускаючись з гори в балку, посеред котрої пробігав невеличкий потічок (Панас Мирний);

В гаї річка пробігає, А на березі ріки Три стоять стрункі дубки (Л. Первомайський);

// Збігати, стікати (про сльозу, сльози).

Дві сльози, наче дві квасолини, викотилися з її очей, залоскотали, пробігаючи по личку, і грузько упали додолу (Панас Мирний);

Старий Іван Лаврусь скинув обридливу сльозу, що пробігла по всьому виду та й повисла йому на довгому сивому вусі (Б. Грінченко).

3. рідко кого, що і без прям. дод., перен. Швидко переміщаючись, торкатися поверхні чого-небудь (про маси повітря, води, про вітер, сніг, дим); поривчасто проноситися над чимсь.

Зашумів вітер, пробігаючи синім лісом (М. Коцюбинський);

Ванна стоїть повнісінька прозорої води. Вітрець пробігає по ній (І. Микитенко);

Перекотить [море] всі хвилі, з краю в край, по цілім світі, остання хвиля пробіжить по сліду найпершої (Леся Українка);

Пробігла полем завірюха – І стишилась (М. Рильський);

// Швидко рухатися, мелькаючи, миттю з'являтися і зникати (про відблиски, промені, світло, тіні і т. ін.).

По рожевій площині моря пробігали то золоті, то блакитні іскри (Леся Українка);

Тіні по тротуарах пробігають рідко (С. Васильченко);

Син прокинувся. Сонце під вечір Пробіга зайченям по стіні (Т. Масенко);

Наче кутий з багрянцю, пробіг промінець На дерева, на поле, на сонячний дім (А. Малишко);

// Раптово пронизувати що-небудь (про блискавку).

Блискавка пробігла стовбуром і шугонула в землю (І. Цюпа);

// Швидкими рухами пальців легко, потрохи торкатися чого-небудь.

[Любов:] І тут болить, і тут, і тут! (Показує на голову, на руки, шпарким і тремтячим рухом пробігає руками по всьому тілі) (Леся Українка);

Немов по клавішах піаніно, пробігли його пальці по столу (А. Хижняк);

// Доторкуючись легко пальцями до ладів, клавіш, струн і т. ін., награвати мелодію.

Вдаре [лірник] по бандурі смілою рукою І на струнах рідну пісню пробіжить (Я. Щоголів);

Бася зробила реверанс і пробігла знову пальцями по клавішах, проспівала жартівливий романс (О. Копиленко).

4. перев. недок., перен. Простягатися, тягнутися вздовж чого-небудь, по чомусь (про колію, дорогу і т. ін.).

Дрібний спориш укрив і самий шлях, по йому невеличким рівцем пробігають тільки дві колії (Панас Мирний);

// Пролягати (про зморшки).

По зблідлому сухому обличчю, котре не казало про розкоші та достачі, пробігали похмурі смуги (Панас Мирний).

5. перен. Швидко, непомітно минати, збігати, проходити (про час, пору і т. ін.).

Проходять весни, зими пробігають, Листочки книги нашої гортають (В. Мисик);

З тим, кого любиш, то день так швидко пробіжить, як часиночка (Г. Квітка-Основ'яненко);

Канікули не забарилися пробігти (Панас Мирний);

Три місяці пробігло, мов кораблі веселі в морі (П. Тичина).

6. Раптово виникаючи, лунати і поширюватися (про різні звуки).

Темрява швидко гусне. Грім пробігає над головами юнаків (В. Бабляк);

Були дні, коли по вершинах сосон угорі пробігав легіт, все дужче й дужче починали дзвеніти їхні стовбури (С. Скляренко);

– Буде вже вам чепуритися! – пробіг густий голос по хаті (Панас Мирний);

Шумок пробіг по залу, і хтось крикнув: – Продажні шкури! (А. Головко);

// Ставати трохи або час від часу помітним, відчутним.

Так, мій друже, все то гуки З часу мрій давно минулих; Та новітні трелі часто Пробігають в давнім співі (Леся Українка).

7. перен. З'являючись, швидко охоплювати, пронизувати тіло, поширюватися в якійсь його частині (про фізичні відчуття).

Прокидались думки, пробігало все частіше бадьоре тремтіння в тілі (С. Васильченко);

Спочатку вогником, пробігає біль по зігнутій спині, та незабаром розтає (М. Стельмах);

Петро Федорович пізнав, де він – і холод пробіг по його гарячих жилах (Панас Мирний);

Альоша впав на свій матрац. Солодкі хвилі втоми пробігли по його тілу (І. Микитенко);

// З'являючись на обличчі, губах, в очах і т. ін., швидко зникати.

По лиці пробігали уразливії смуги; лоб наморщився, брови зсунулись, а очі, як ножі проти огню, блищали-горіли (Панас Мирний);

Часом на губах її пробігала таємнича усмішка (М. Трублаїні);

Скиба раптом зупинився. Петро побачив його розгублене обличчя, яким пробігла судорога болю (С. Журахович);

Ковалів нахмурився. По його чолу пробігло грізне хмаровиння (М. Чабанівський);

Вираз недовіри зник з його обличчя, тільки в очах пробігла хитрувата іскорка (М. Стельмах);

// Зважувати що-небудь у думці, відновлювати, відтворювати щось у пам'яті, розмірковувати над чимсь.

“Чи готувати їм вечерю, чи ні?” – пробігало в думці Сусани Уласівни (І. Нечуй-Левицький);

Оришка не доказала. У неї в думці пробігла смерть Остапова (Панас Мирний);

Пекельна думка пробігла в голові Марусяка. Навіть розреготався (Г. Хоткевич).

8. кого, що і без прям. дод., перен. Кидати побіжний погляд на кого-, що-небудь, швидко оглядати когось, щось.

Останнім нервовим поглядом пробігають кожний по своїм ряді [своєму ряді]: чи все в порядку (Г. Хоткевич);

Отець Торонський пробігає сторожкими очима по зарослих уже юнацьким пушком обличчях учнів (П. Колесник);

Заярний пробіг поглядом по стрілках приладів (А. Хорунжий);

// Побіжно ковзати по кому-, чому-небудь (про погляд, очі).

Променисті очі пробігли по мені, шукаючи моїх очей... (А. Головко);

Погляд його пробіг по кімнаті і спинився на двох чемоданах (В. Собко);

// Нашвидку в думках прочитувати що-небудь або проглядати щось.

Схиливши голову на книжку, Василь почне пробігати рівні стрічки [рядки]... (Панас Мирний);

Олесь мовчить, стримуючи хвилювання, а я пробігаю очима перші рядки (О. Донченко);

Командир .. пробіг написане й посміхнувся (П. Панч);

Лариса Петрівна швидко розірвала конверт, пробігла очима лист (М. Олійник).

◇ [Аж] моро́з іде́ (прохо́дить, пробіга́є і т. ін.) / пішо́в (пройшо́в, пробі́г і т. ін.) по́за шкі́рою (по́за спи́ною, по спи́ні і т. ін.) див. моро́з;

[Аж] мура́шки (кома́шки) бі́гають (пробіга́ють, лі́зуть і т. ін.) / побі́гли (пробі́гли, забі́гали, полі́зли, пішли́ і т. ін.) по спи́ні (по ті́лу, за плечи́ма, за спи́ною, по́за спи́ною і т. ін.) див. мура́шки;

Дрижаки́ пробіга́ють (хо́дять) / пробі́гли (пішли́) [по спи́ні (по шкі́рі, по ті́лу і т. ін.)] див. дрижаки́;

Дрож (дріж) пробіга́є / пробі́г (пробі́гла) по спи́ні (по ті́лу, по́за спи́ною і т. ін.) див. дрож;

Ду́мка майну́ла (сяйну́ла, бли́снула, пробі́гла і т. ін.) [в голові́] див. ду́мка;

[І] ми́ша не пролі́зе (не проско́чить, не пробіжи́ть і т. ін.) див. ми́ша;

(1) Моро́зе́ць пробі́г по́за шкі́рою (д) див. моро́з;

(2) Моро́зе́ць пробі́г по спи́ні (д) див. моро́з;

Моро́з іде́ (хо́дить, бі́гає, прохо́дить, пробігає́ і т. ін.) / пішо́в (пройшо́в, пробі́г і т. ін.) за (по́за) спи́ною (по спи́ні, за плечи́ма, по́за шкі́рою, по́за шку́рою і т. ін.) див. моро́з;

Моро́з пробіга́є / пробі́г див. моро́з;

(3) Пробіга́ти / пробі́гти очи́ма що, по чому і без дод. – швидко читати або оглядати що-небудь.

Мазепа почав читати лист, по тому, як пробігав очима все далі, його обличчя мінялося (Ю. Мушкетик);

Пробі́гла соба́ка по́між нога́ми див. соба́ка;

(4) Хо́лод пробі́г по спи́ні (д) див. моро́з.