пробігати

Значення в інших словниках

1. пробігати — пробі́гати дієслово доконаного виду пробіга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. пробігати — Перебігати; п-к -АЮЧИЙ, що перебіга, здатний пробігти, бігун. Словник синонімів Караванського
3. пробігати — I проб`ігати-аю, -аєш, док. 1》 неперех. Бігати якийсь час. 2》 перех., розм. Бігаючи, пропустити, упустити що-небудь. II пробіг`ати-аю, -аєш, недок., пробігти, -біжу, біжиш, док. 1》 неперех. і рідко перех. Бігом прямувати, простувати звідки-небудь кудись. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пробігати — ПРОБІ́ГАТИ, аю, аєш, док. 1. Бігати якийсь час. Макар пробігав по багнюці і під дощем дві години (Ю. Смолич). 2. що, розм. Бігаючи, пропустити, проґавити що-небудь. [Марта:] Добридень вам, Горпино Корніївно! Ой, вибачте мені, кумцю-голубцю!... Словник української мови у 20 томах
5. пробігати — (аж) моро́з іде́ (прохо́дить, пробіга́є і т. ін.) / пішо́в (пройшо́в, пробі́г і т. ін.) по́за шкі́рою (по́за спи́ною, по спи́ні і т. ін.) кому, у кого, від чого і без додатка. Фразеологічний словник української мови
6. пробігати — БІ́ГТИ (про час, події — швидко, непомітно минати), ПРОБІГА́ТИ, ПЕРЕБІГА́ТИ, ЗБІГА́ТИ, ПРОНО́СИТИСЯ, МЧА́ТИ підсил., МЧА́ТИСЯ підсил., ЛЕТІ́ТИ підсил., ПРОЛІТА́ТИ підсил. — Док. Словник синонімів української мови
7. пробігати — ПРОБІ́ГАТИ, аю, аєш, док. 1. неперех. Бігати якийсь час. Макар пробігав по багнюці і під дощем дві години (Смолич, І, 1947, 149). 2. перех., розм. Бігаючи, пропустити, упустити що-небудь. [Марта:] Добридень вам, Горпино Корніївно!... Словник української мови в 11 томах