прогульниця
ПРОГУ́ЛЬНИЦЯ, і, ж.
Жін. до прогу́льник.
– Де вона є, наша прогульниця! – крізь сон почула Леся густий бас Гордія Калениковича. – От я їй покажу! На роботу треба, а вона вилежується (А. Хижняк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прогульниця — прогу́льниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- прогульниця — -і. Жін. до прогульник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прогульниця — ПРОГУ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до прогу́льник. — Де вона є, наша прогульниця! — крізь сон почула Леся густий бас Гордія Калениковича. — От я їй покажу! На роботу треба, а вона вилежується (Хижняк, Невгамовна, 1961, 253). Словник української мови в 11 томах