1. Орфографічний словник української мови

прогульниця

прогу́льниця

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прогульниця — -і. Жін. до прогульник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прогульниця — ПРОГУ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до прогу́льник. – Де вона є, наша прогульниця! – крізь сон почула Леся густий бас Гордія Калениковича. – От я їй покажу! На роботу треба, а вона вилежується (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах
  3. прогульниця — ПРОГУ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до прогу́льник. — Де вона є, наша прогульниця! — крізь сон почула Леся густий бас Гордія Калениковича. — От я їй покажу! На роботу треба, а вона вилежується (Хижняк, Невгамовна, 1961, 253). Словник української мови в 11 томах