прогульниця
прогу́льниця
-і.
Жін. до прогульник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прогульниця — прогу́льниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- прогульниця — ПРОГУ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до прогу́льник. – Де вона є, наша прогульниця! – крізь сон почула Леся густий бас Гордія Калениковича. – От я їй покажу! На роботу треба, а вона вилежується (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах
- прогульниця — ПРОГУ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до прогу́льник. — Де вона є, наша прогульниця! — крізь сон почула Леся густий бас Гордія Калениковича. — От я їй покажу! На роботу треба, а вона вилежується (Хижняк, Невгамовна, 1961, 253). Словник української мови в 11 томах