прогучати

Значення в інших словниках

1. прогучати — прогуча́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
2. прогучати — -чу, -чиш, рідко. Док. до гучати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прогучати — ПРОГУЧА́ТИ, чу́, чи́ш, рідко. Док. до гуча́ти. — Міщанство-о!.. — прогучав чужий голос в його ухах (Коцюб., І, 1955, 409). Словник української мови в 11 томах