1. Орфографічний словник української мови

прогучати

прогуча́ти

дієслово доконаного виду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прогучати — -чу, -чиш, рідко. Док. до гучати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прогучати — ПРОГУЧА́ТИ, чу́, чи́ш, рідко. Док. до гуча́ти. – Міщанство-о!.. – прогучав чужий голос в його ухах (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  3. прогучати — ПРОГУЧА́ТИ, чу́, чи́ш, рідко. Док. до гуча́ти. — Міщанство-о!.. — прогучав чужий голос в його ухах (Коцюб., І, 1955, 409). Словник української мови в 11 томах