продирати
ПРОДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОДЕ́РТИ, ПРОДРА́ТИ, деру́, дере́ш; мин. ч. проде́р, ла, ло і продра́в, дра́ла, ло; док., що, розм.
Проривати, розривати наскрізь.
Вони вдвох почали продирати покрівлю, обдряпуючи собі руки об солому та об дерево (Б. Грінченко);
Продер я стріху .. й тихо зліз на землю (В. Сосюра);
// Утворювати, робити в чому-небудь діру, отвір; продірявлювати.
Щось гаряче, щось золоте продирає, прогризає в замурованій шибці дірочки (С. Васильченко);
По старій шовковиці він зліз на стріху, продер у соломі дірку й за мить уже був у гаражі (О. Донченко);
Раз чобіт злість напала, Що дірочку нога йому продрала (Л. Боровиковський);
// Робити глибоку рвану рану; роздирати.
– Раз, однісінький раз мацнув мене вуйко [медвідь] пазуром по нозі і відразу продер .. ногу аж до самої кості (І. Франко);
// Роз'єднувати, розхиляти в сторони що-небудь суцільне або стулене.
Богдан тремтів, горнучись до колючого гілля сосни .. Спробував продерти, розвести гілля, заглянути в той бік, де табір своїх людей змагався за життя (Іван Ле);
Вовки овечата поїли,продравши хворостини у хліві (І. Нечуй-Левицький);
* Образно. Сонце продерло хмару, і мокрі трави враз осміхнулись (М. Коцюбинський).
◇ (1) Моро́зом проде́рло по шку́рі (шкі́рі) – про неприємне відчуття холоду від несподіваного, сильного переляку, збудження і т. ін.
По тілу їй продрав мороз (Іван Ле);
(2) Моро́з по шкі́рі продира́є – хтось відчуває неприємний холод від несподіваного сильного переляку, збудження і т. ін.
Чи вистачить вам сміливості взяти в руки живу двометрову кобру? У більшості людей, вихованих в європейських традиціях, від самої думки про це мороз по шкірі продирає (із журн.);
(3) Продира́ти / проде́рти о́чі:
а) прокидатися.
Перевертався з боку на бік й Ілько. Звечора начебто задрімав, а потім продер очі, і вже ніяк сон його не брав (І. Чендей);
б) прозрівати, розуміти що-небудь.
Промайнула воля, Задурманений неволею люд почав продирати очі... (Панас Мирний).
Значення в інших словниках
- продирати — продира́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- продирати — -аю, -аєш, недок., продерти і продрати, -деру, -дереш; мин. ч. продер, -ла, -ло і продрав, -драла, -драло; док., перех., розм. Проривати, розривати наскрізь. || Утворювати, робити в чому-небудь діру, отвір; продірявлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- продирати — моро́з по шкі́рі продира́є. Хтось відчуває неприємний холод від несподіваного сильного переляку, збудження і т. ін. Чи вистачить вам сміливості взяти в руки живу двометрову кобру?... Фразеологічний словник української мови
- продирати — ДІРЯ́ВИТИ, ПРОДІРЯ́ВЛЮВАТИ, ПРОДИРА́ТИ розм. — Док.: подіря́вити, продіря́вити, проде́рти, продра́ти. Об гвинтівку ляскали кулі, дірявили червоний шовк. А я тримав його над головою (І. Ле); Куля, що продірявила велику шибку вікна, вдарила по люстрі (Д. Словник синонімів української мови
- продирати — ПРОДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОДЕ́РТИ і ПРОДРА́ТИ, деру́, дере́ш; мин. ч. проде́р, ла, ло і продра́в, дра́ла, ло; док., перех., розм. Проривати, розривати наскрізь. Вони вдвох почали продирати покрівлю, обдряпуючи собі руки об солому та об дерево (Гр. Словник української мови в 11 томах
- продирати — Продира́ти, -ра́ю, -єш сов. в. проде́рти, -деру́, -реш, гл. Продирать, продрать. Лізе на хату, продер стріху та й лапає в те місце, де сало висіло. Рудч. Ск. І. 193. Не продереш, очі, то продереш калитку. Ном. № 9970. Словник української мови Грінченка