промінь

ПРО́МІНЬ, меня, ч.

1. Світлова смуга, що виходить із якого-небудь джерела світла чи предмета, який світиться, збирає у фокус або віддзеркалює світло.

Перший промінь сонця лягав на море (М. Коцюбинський);

Тихо, тихо з неба світить Промінь місяченька, Сидить моя русалонька Біля козаченька (Леся Українка);

Чорне небо креслили білі промені прожекторів (П. Панч);

В тьмяному світлі каганця блиснули золоті промені ордена (С. Журахович);

– Промінь лазера з допомогою оптики мікроскопа фокусується у світлову пляму діаметром до одного мікрона, а то й менше (з наук.-попул. літ.);

* Образно. Благословен, хто вигадав маяк, Цей промінь, що спалахує над морем, Надії й віри тріпотливий знак (М. Рильський);

* У порівн. В кінці рівної, як промінь, алеї білів і горів вікнами проти сонця високий, з стрункими баштами палац (Ю. Смолич);

* Образно. * У порівн. Бійці йшли неквапно, на весь зріст, рухались і прямо, і навскіс, розходячись променями (О. Гончар);

// перен. Прямі лінії, що розходяться в різні боки з однієї точки.

Мотовило [жатки] .. складається з вала, жорстко закріплених на ньому хрестовин і дерев'яних планок, прикріплених до променів хрестовин (з наук. літ.).

2. перен. Швидкий, несподіваний прояв чого-небудь (щастя, радості, надії і т. ін.).

Нетаєний промінь радості перелетів по Германовім лиці (І. Франко);

Як променем щастя, спахнувши, засяють Ті очі, мов зорі .. Тоді пам'ятайте про мене згадати (М. Коцюбинський);

Промінь надії надав Олесі нової сили (О. Донченко).

3. спец. Напрям поширення енергії хвиль (електромагнітних, світлових і т. ін.).

Зварювальна техніка приймає на озброєння нове джерело нагрівання – електронний промінь (з наук.-попул. літ.);

Звуковий промінь – напрям, по якому йдуть звукові хвилі (з наук.-попул. літ.).

4. зоол. Кісточки плавців водяних тварин.

Плавці утворені кісточками, які називаються плавцевими променями. Між променями натягнута тонка зморшка шкіри (з навч. літ.);

Отруйні залози скорпени [риби] розміщені в колючих променях спинного, анального і обох черевних плавців (з наук.-попул. літ.).

(1) Світлови́й про́мінь, фіз. – лінія, вздовж якої поширюється світлова енергія.

Під світловим променем у геометричній оптиці розуміють не тонкий світловий пучок, а лінію, вздовж якої поширюється світлова енергія (з навч. літ.).

△ (2) Актині́чні про́мені, фіз. – промені світла, здатні викликати в деяких тілах хімічні зміни; Космі́чне промі́ння <�Космі́чні про́мені> див. промі́ння;

(3) Рентге́нівські (рентге́нові) про́мені – це різновид електромагнітного випромінення.

Вперше рентгенівські промені були виявлені в розрядних скляних трубках, стінки яких світились під впливом бомбардування їх електронами (з наук.-попул. літ.);

Рентгенові промені давно вже здобули найширше визнання і сьогодні повсюдно застосовуються для комп'ютерної томографії і рентгенографії, для рентгенової мікроскопії і т. ін (з наук.-попул. літ.).