пропуск
ПРО́ПУСК, у, ч.
1. Дія за знач. пропусти́ти, пропуска́ти 1–4, 6, 7.
– Пане господарю! – каже [Петро]. – І ви, шановна громадо! Просить паволоцький Шрам пропуску через табор [табір] (П. Куліш);
Праця ця [стаття “Новинки украинской поэзии”] робить враження трохи поспішної роботи, можливо, що винні також цензурні пропуски (з наук. літ.);
Він знає, що це зайвий сором, зайвий дотик до роз'ятреної рани пониження, а проте пробує. Пониження сидіти і чекати, поки увільниться крапелька енергії й дасть пропуск його токові (В. Винниченко).
2. Відсутність кого-, чого-небудь внаслідок проминання (див. промина́ння¹).
Її [картоплю] добре захоплювали ложечки саджалки і висаджували в ґрунт без пропусків (із журн.);
// Незаповнене місце в тексті.
Між куплетами .. пропуски потрібні (Леся Українка).
3. Те саме, що пере́пустка.
Дорош постукав у будочку на прохідній. Віконце відчинилося, і звідти висунулася кучмата голова. – Пропуск є? – суворо запитала вона... Дорош зам'явся: він не мав дозволу на в'їзд (Григорій Тютюнник);
Вартовий за вікном на терасі зупинив когось вигуком, питаючи пропуск (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- пропуск — про́пуск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- пропуск — (на вхід) перепустка, дозвіл; (військ) перепуск; (у тексті) прогалина, біла пляма, п! КУПЮРА; (дія) пропускання, перепускання.. Словник синонімів Караванського
- пропуск — -у, ч. 1》 Дія за знач. пропустити, пропускати 1-4), 6), 7). 2》 Відсутність кого-, чого-небудь внаслідок проминання (див. проминання I). || Незаповнене місце в тексті. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пропуск — Помини, поминуте, (дозвіл) перепуска Словник чужослів Павло Штепа
- пропуск — Про́пуск, -ку; -пуски, -сків кого-чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пропуск — ПРО́ПУСК, у, ч. 1. Дія за знач. пропусти́ти, пропуска́ти 1-4, 6, 7. — Пане господарю! — каже [Петро]. — І ви, шановна громадо! Просить паволоцький Шрам пропуску через табор [табір] (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах