пропуск

Про́пуск, -ку; -пуски, -сків кого-чого

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пропуск — про́пуск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пропуск — (на вхід) перепустка, дозвіл; (військ) перепуск; (у тексті) прогалина, біла пляма, п! КУПЮРА; (дія) пропускання, перепускання.. Словник синонімів Караванського
  3. пропуск — -у, ч. 1》 Дія за знач. пропустити, пропускати 1-4), 6), 7). 2》 Відсутність кого-, чого-небудь внаслідок проминання (див. проминання I). || Незаповнене місце в тексті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пропуск — Помини, поминуте, (дозвіл) перепуска Словник чужослів Павло Штепа
  5. пропуск — ПРО́ПУСК, у, ч. 1. Дія за знач. пропусти́ти, пропуска́ти 1–4, 6, 7. – Пане господарю! – каже [Петро]. – І ви, шановна громадо! Просить паволоцький Шрам пропуску через табор [табір] (П. Словник української мови у 20 томах
  6. пропуск — ПРО́ПУСК, у, ч. 1. Дія за знач. пропусти́ти, пропуска́ти 1-4, 6, 7. — Пане господарю! — каже [Петро]. — І ви, шановна громадо! Просить паволоцький Шрам пропуску через табор [табір] (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах