1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пропуск

про́пуск

-у, ч.

1》 Дія за знач. пропустити, пропускати 1-4), 6), 7).

2》 Відсутність кого-, чого-небудь внаслідок проминання (див. проминання I).

|| Незаповнене місце в тексті.

|| У системах обробки інформації: а) позиція на бланку або перфокарті, яка не містить знака абетки; б) текстовий символ, що відображається пустою позицією в процесі виведення на екран або друк.

|| В обчислювальній техніці – ігнорування одного або декількох елементів даних на носії.

3》 Документ, який засвідчує дозвіл на право входу, в'їзду куди-небудь, проходу, проїзду через щось; перепустка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пропуск — про́пуск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пропуск — (на вхід) перепустка, дозвіл; (військ) перепуск; (у тексті) прогалина, біла пляма, п! КУПЮРА; (дія) пропускання, перепускання.. Словник синонімів Караванського
  3. пропуск — Помини, поминуте, (дозвіл) перепуска Словник чужослів Павло Штепа
  4. пропуск — ПРО́ПУСК, у, ч. 1. Дія за знач. пропусти́ти, пропуска́ти 1–4, 6, 7. – Пане господарю! – каже [Петро]. – І ви, шановна громадо! Просить паволоцький Шрам пропуску через табор [табір] (П. Словник української мови у 20 томах
  5. пропуск — Про́пуск, -ку; -пуски, -сків кого-чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пропуск — ПРО́ПУСК, у, ч. 1. Дія за знач. пропусти́ти, пропуска́ти 1-4, 6, 7. — Пане господарю! — каже [Петро]. — І ви, шановна громадо! Просить паволоцький Шрам пропуску через табор [табір] (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах