1. Словник української мови у 20 томах

просвітчастий

ПРОСВІ́ТЧАСТИЙ, а, е, рідко.

Який пропускає крізь себе світло; прозорий.

Весна йде та йде. Ось вже і небо голубе і чисте, і вода голуба, просвітчаста (Марко Вовчок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просвітчастий — просві́тчастий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. просвітчастий — див. прозорий Словник синонімів Вусика
  3. просвітчастий — -а, -е, рідко. Який пропускає крізь себе світло; прозорий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. просвітчастий — ПРОЗО́РИЙ (який вільно пропускає крізь себе світло, просвічує наскрізь), ПРОЗІ́РЧАСТИЙ (ПРОЗО́РЧАСТИЙ), ПРОЗІ́РНИЙ, ПРОЗО́РИСТИЙ рідше, ЧИ́СТИЙ, Я́РИЙ, КРИШТАЛЕ́ВИЙ, КРИШТА́ЛЬНИЙ поет., ПРОСВІ́ТЧАСТИЙ заст. Словник синонімів української мови
  5. просвітчастий — ПРОСВІ́ТЧАСТИЙ, а, е, рідко. Який пропускає крізь себе світло; прозорий. Весна йде та йде. Ось вже і небо голубе і чисте, і вода голуба, просвітчаста (Вовчок, І, 1955, 183). Словник української мови в 11 томах