просиджувати

ПРОСИ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОСИ́ДІТИ, джу, диш, док.

1. без прям. дод. Сидіти десь якийсь час.

Сидять було [Павло і Варка], просиджують ніч темну рука з рукою (Марко Вовчок);

Він міг цілими годинами просиджувати в бур'яні (А. Іщук);

Дві ночі просиділа вона над ставком, під зеленими вербами (І. Нечуй-Левицький);

Сіла [Ганна] на край вузенького дивана і кілька хвилин просиділа так (В. Козаченко);

// Проводити якийсь час, сидячи за якою-небудь роботою, займаючись чимсь.

Часто ми просиджували цілі години мовчки над яким-небудь шиттям (Леся Українка);

Вони просиджували цілі години за малим буквариком, навчаючись читати друковане (Олесь Досвітній);

Цілими годинами вона [Ніна Олександрівна] просиджує під своєю червоною парасолькою на складному стільчику перед мольбертом, малюючи напівзруйновану мечеть, коло якої ніби розтошувались дитячи ясла (Б. Антоненко-Давидович);

Яків Сажнєв просидів над своєю доповідною запискою цілий вечір (Д. Ткач);

// перен. Даремно витрачати час, сидячи без роботи, нічим не займаючись.

У той час як на одному заводі погано навчені оператори псували машини, на іншому через брак потрібного устаткування просиджували досвідчені робітники (з мемуарної літ.);

[Оксана] Пішли б укупі кудись на вигон або в гай над річку та заспівали б. Я, бувало, дома години в хаті не просиджу світом (Леся Українка);

Узяти б набити пику за його бездушність, за те, що просидів роки на батьковій шиї (Микола Чернявський).

2. без прям. дод. Залишатися, перебувати де-небудь якийсь час.

Ще від самого посту учащав до них якийсь-то охвицер [офіцер], що увесьденички [весь день] просиджував у них (Г. Квітка-Основ'яненко);

Цілими вечорами просиджував Матвій біля ліжка недужого (Мирослав Ірчан);

Я у Львові у Вашого тата сижу оце вже третій день. У Коломиї також тілько [стільки] просидів (В. Стефаник);

Оксен поплескав його по блідих щоках, які свідчили про те, що дитина просиділа цілу зиму в хаті (Григорій Тютюнник);

// тільки док. Пробути якийсь час в ув'язненні, в ізоляції.

Вона довгенько просиділа в тюрмі, і замість заслання на північ дозволено їй виїхати за кордон (М. Коцюбинський);

Одного разу упився [Григорій] і побив одного старого.., що той кілька днів по тім помер. За те просидів у криміналі довгий час, однак, коли вийшов на волю, не став ні на волосок ліпший (О. Кобилянська);

Ми просиділи в таборі кілька місяців, чекаючи розстрілу (Ю. Яновський);

Степан просидів троє суток у “темному” за нелегальну надпись на стіні і тепер здається всім новим і наче “з волі” (В. Винниченко);

// перев. док., розм. Провчитися в навчальному закладі більше визначеного терміну, залишившись на повторний курс.

Василь, просидівши три годи в одному класі, переліз якось у другий і обіцяв там навіки застряти (Панас Мирний).

3. Сидячи, чекати кого- чого-небудь якийсь час.

Там мій віз завезе тебе в безпечне місце. Просидиш, поки не втишиться буря (Б. Лепкий);

Вони вже сиділи біля пристані години півтори, а пароплава не видно було. Вони посиділи ще з годину, але й тоді пароплав не появився (М. Хвильовий).

4. що, розм. Протирати чи продавлювати що-небудь в результаті частого сидіння протягом тривалого часу.

[Ярина:] Ти мені лавки не просидиш. Хоч сидіти – сиди (Леся Українка).