1. Великий тлумачний словник сучасної мови

просиджувати

проси́джувати

-ую, -уєш, недок., просидіти, -джу, -диш, док.

1》 неперех. Сидіти десь якийсь час.

|| Проводити якийсь час, сидячи за якою-небудь роботою, займаючись чимсь.

2》 неперех. Залишатися, перебувати де-небудь якийсь час.

|| тільки док. Пробути якийсь час в ув'язненні, в ізоляції.

|| перев. док., розм. Провчитися в навчальному закладі більше визначеного терміну, залишившись на повторний курс.

3》 перех., розм. Протирати чи продавлювати що-небудь унаслідок частого сидіння протягом тривалого часу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просиджувати — проси́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. просиджувати — див. сидіти Словник синонімів Вусика
  3. просиджувати — ПРОСИ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОСИ́ДІТИ, джу, диш, док. 1. без прям. дод. Сидіти десь якийсь час. Сидять було [Павло і Варка], просиджують ніч темну рука з рукою (Марко Вовчок); Він міг цілими годинами просиджувати в бур'яні (А. Словник української мови у 20 томах
  4. просиджувати — протира́ти (проси́джувати) / проте́рти (проси́діти) штани́, зневажл. Довго перебувати де-небудь (перев. про навчання в школі або про сидячу роботу). Ми протирали штани на шкільній парті (І. Микитенко); Всю війну я провів у Казахстані.. Фразеологічний словник української мови
  5. просиджувати — ПРОСИ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОСИ́ДІТИ, джу, диш, док. 1. неперех. Сидіти десь якийсь час. Сидять було [Павло і Варка], просиджують ніч темну рука з рукою (Вовчок, І, 1955, 153); Він міг цілими годинами просиджувати в бур’яні (Іщук, Вербівчани... Словник української мови в 11 томах