просиджувати
проси́джувати
дієслово недоконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- просиджувати — див. сидіти Словник синонімів Вусика
- просиджувати — -ую, -уєш, недок., просидіти, -джу, -диш, док. 1》 неперех. Сидіти десь якийсь час. || Проводити якийсь час, сидячи за якою-небудь роботою, займаючись чимсь. 2》 неперех. Залишатися, перебувати де-небудь якийсь час. || тільки док. Великий тлумачний словник сучасної мови
- просиджувати — ПРОСИ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОСИ́ДІТИ, джу, диш, док. 1. без прям. дод. Сидіти десь якийсь час. Сидять було [Павло і Варка], просиджують ніч темну рука з рукою (Марко Вовчок); Він міг цілими годинами просиджувати в бур'яні (А. Словник української мови у 20 томах
- просиджувати — протира́ти (проси́джувати) / проте́рти (проси́діти) штани́, зневажл. Довго перебувати де-небудь (перев. про навчання в школі або про сидячу роботу). Ми протирали штани на шкільній парті (І. Микитенко); Всю війну я провів у Казахстані.. Фразеологічний словник української мови
- просиджувати — ПРОСИ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОСИ́ДІТИ, джу, диш, док. 1. неперех. Сидіти десь якийсь час. Сидять було [Павло і Варка], просиджують ніч темну рука з рукою (Вовчок, І, 1955, 153); Він міг цілими годинами просиджувати в бур’яні (Іщук, Вербівчани... Словник української мови в 11 томах