протест

ПРОТЕ́СТ, у, ч.

1. Рішуче заперечення чого-небудь, категорична заява про незгоду з кимсь, чимсь, про небажаність чого-небудь.

– Ти, Марусю, оце сердишся на мене? – спитала підлесливо мати .. – Гм... – тихо сказала Маруся.. Мати знала, що те їїгмбуло протестом проти неї, найбільшим виявом гніву її доброї душі (І. Нечуй-Левицький);

Звістка про те, що доведеться летіти вантажним літаком, у декого з пасажирів викликала протест (М. Томчаній);

Порушення законності, ясна річ, викликали протести селян, які набирали часом гострих форм (Д. Бузько);

Протест героїв, створених Коцюбинським у перший період творчості, все більше соціально увиразнюється, внутрішньо збагачується (з публіц. літ.);

// також у сполуч. зі сл. внутрішній, мовчазний і т. ін. Почуття рішучої незгоди з ким-, чим-небудь, незадоволення кимсь, чимсь.

Що більше він замислювався над тим, що сталося, то різкіше виростав протест проти брехливої цнотливості (Н. Рибак);

Не знаю, чому, але це .. породило в мене якийсь глухий внутрішній протест (Б. Антоненко-Давидович);

В серце назавжди ввійшли герої з творів великих художників – одні з героїв стали улюбленими, інші викликали протест (О. Донченко);

// Масове, колективне заперечення чого-небудь, яке виявляється в активних діях (мітингах, страйках, заявах і т. ін.).

Останнім часом поставки із закордону військового спорядження помітно скоротились.. Головна з причин – дружний, дедалі зростаючий міжнародний рух протесту робітників та докерів проти воєнних перевозок (О. Гончар);

Узявши за точку відліку перші протести 1955 р., можна вважати, що опозиція української інтелігенції була першим рухом протесту проти режиму в Радянському Союзі (із журн.);

– Страйк почався на знак протесту проти свавілля, на знак протесту ув'язнення страйкового комітету (М. Циба).

2. Офіційна заява держави, організації, установи або окремої особи про незгоду з певним рішенням, певною дією і т. ін. іншої держави, установи або особи.

Украінська гельсинська група не створила власної преси, але певна кількість відозв, звернень, протестів та інша інформація йшли через радіо “Свобода” – це був єдиний і досить надійний канал (з навч. літ.).

3. юр. Письмова вимога офіційних осіб (перев. прокурора) про скасування або заміну незаконних актів, вироку, ухвали чи постанови суду.

Касаційний протест.

4. мор. Офіційна заява капітана судна про аварію чи пошкодження вантажу внаслідок зіткнення кораблів; акт, складений за цією заявою.

Морський протест.

5. фін. Офіційне засвідчення факту несплати за векселем у встановлений термін.

Протест векселя.

Заявля́ти (подава́ти) / заяви́ти (пода́ти) проте́ст див. заявля́ти.

△ (1) Проте́ст ве́кселя, фін. – нотаріально оформлений акт, який підтверджує несплату векселя у певний термін або відмову платника його сплатити.

Протест векселя є ефективним засобом стягнення з боржника належних коштів (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протест — проте́ст іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. протест — Рішуча незгода <�незадоволення, заперечення>. Словник синонімів Караванського
  3. протест — див. опір Словник синонімів Вусика
  4. протест — [протест] -сту, м. (на) -с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў Орфоепічний словник української мови
  5. протест — -у, ч. 1》 Рішуче заперечення чого-небудь, категорична заява про незгоду з кимсь, чимсь, про небажаність чого-небудь. || також у сполуч. зі сл. внутрішній, мовчазний і т. ін. Почуття рішучої незгоди з ким-, чим-небудь, невдоволення кимсь, чимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. протест — проте́ст (нім. Protest, від лат. protesto – публічно доводжу) 1. Рішуче заперечення в усній або письмовій формі проти будь-яких дій, виступів, рішень. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. протест — Проте́ст, -ту; -те́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. протест — рос. протест 1. Рішуче заперечення проти будь-чого, заява про незгоду з будь-чим, про небажання чого-небудь. 2. Офіційне представлення відповідних судових і прокурорських органів про перегляд судових вироків і рішень. Eкономічна енциклопедія