1. Великий тлумачний словник сучасної мови

протест

проте́ст

-у, ч.

1》 Рішуче заперечення чого-небудь, категорична заява про незгоду з кимсь, чимсь, про небажаність чого-небудь.

|| також у сполуч. зі сл. внутрішній, мовчазний і т. ін. Почуття рішучої незгоди з ким-, чим-небудь, невдоволення кимсь, чимсь.

|| Масове, колективне заперечення чого-небудь, яке виявляється в активних діях (мітингах, страйках, заявах і т. ін.). Заявляти протест.

Касаційний протест — процесуальний документ, в якому прокурор ставить перед вищим судом питання про відміну або зміну незаконного і необґрунтованого вироку.

На (у) знак протесту — виявляючи незгоду з ким-, чим-небудь.

2》 Офіційна заява держави, установи або окремої особи про незгоду з певним рішенням, певною дією і т. ін. іншої держави, установи або особи.

3》 юр. Письмова вимога офіційних осіб (перев. прокурора) про скасування або заміну незаконних актів, вироку, ухвали чи постанови суду. Касаційний протест.

4》 мор. Офіційна заява капітана судна про аварію чи пошкодження вантажу внаслідок зіткнення кораблів; акт, складений за цією заявою. Морський протест.

5》 фін. Офіційне засвідчення факту несплати за векселем у встановлений термін.

"Без протесту" — напис позичальника чи гаранта на векселі для захисту векселетримача від опротестування цього векселя.

Протест векселя — нотаріальна або через судові органи заява кредитора про несплату векселедавцем в строк суми, позначеної на векселі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протест — проте́ст іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. протест — Рішуча незгода <�незадоволення, заперечення>. Словник синонімів Караванського
  3. протест — див. опір Словник синонімів Вусика
  4. протест — [протест] -сту, м. (на) -с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў Орфоепічний словник української мови
  5. протест — ПРОТЕ́СТ, у, ч. 1. Рішуче заперечення чого-небудь, категорична заява про незгоду з кимсь, чимсь, про небажаність чого-небудь. – Ти, Марусю, оце сердишся на мене? – спитала підлесливо мати .. – Гм... – тихо сказала Маруся.. Словник української мови у 20 томах
  6. протест — проте́ст (нім. Protest, від лат. protesto – публічно доводжу) 1. Рішуче заперечення в усній або письмовій формі проти будь-яких дій, виступів, рішень. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. протест — Проте́ст, -ту; -те́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. протест — рос. протест 1. Рішуче заперечення проти будь-чого, заява про незгоду з будь-чим, про небажання чого-небудь. 2. Офіційне представлення відповідних судових і прокурорських органів про перегляд судових вироків і рішень. Eкономічна енциклопедія