підкочувати

ПІДКО́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПІДКОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док.

1. що. Котячи, наближати до кого-, чого-небудь.

Воротарі підкотили важкі колоди, щоб вітер не гойдав воріт, і бігцем рушили доганяти військо (А. Хижняк);

// Котячи, переміщати, поміщати під що-небудь.

* Образно. – Кораблі на морі поспішають перебігти свій шлях, щоб їх не захватив у дорозі шторм .. Бовтаються, перелітають з хвилі на хвилю, вірніш – хвиля підкочує під них свої піняві боки (Ю. Яновський).

2. кого, що. Везучи або штовхаючи візок, коляску і т. ін. або везучи когось, наближати до кого-, чого-небудь.

[Орест:] Мамо, підкоти мене до перил, я хочу дивиться на дорогу, звідси нічого не видно. (Груїчева підкочує його до того місця, де сама тільки що стояла) (Леся Українка);

– Відчиняються ворота, і чорні коні під самі вікна підкочують чорну коляску (М. Стельмах);

Пара найкращих панських гнідих з гуркотом підкотила до ганку легкий ресорний візок, на якому розмістилася уся родина Гната Крикливця (І. Муратов).

3. без прям. дод., розм., рідко. Те саме, що підко́чуватися¹ 2.

Експрес підкочував до чергової станції (Ю. Смолич);

Казанцев підкотив під корчму й спинив коні (І. Нечуй-Левицький);

Машина підкотила до управи, кинувши світло фар на ґанок (І. Цюпа).

4. кого, що і без прям. дод., перен., розм. Несподівано відчути біль, хворобливий стан і т. ін.

Тихон відчув, як тьохнуло серце і до горла підкотив якийсь клубок. По обличчю забігали тіні, а губи, силкуючись щось сказати, лише безсило смикались (П. Панч);

Наступного ранку Хома Микитович прокинувся не в дусі. Гнітюче почуття, як тільки розкрив очі, каменем підкотило до горлянки (Я. Гримайло).

(1) Підко́чувати / підкоти́ти о́чі під ло́ба (вго́ру) – від хвилювання, здивування, болю і т. ін. ховати зіниці під верхніми повіками.

Олена Петрівна забігала по кімнаті, охаючи і підкочуючи під лоба очі (Н. Рибак);

– Ой господи, господи, за кого я тільки втопила свою голову і свої десятини! – вхопилася руками за розпатлані коси Олена, а очі так страдницьки підкотила вгору, що між повіками ворушилися тільки одні білки (М. Стельмах).

ПІДКО́ЧУВАТИ² див. підка́чувати¹.