радий

РА́ДИЙ, рідше РАД, а, е.

1. Сповнений радості, задоволення з якогось приводу.

Вертає він назад у Ліски, радий та веселий, що хоч здалека побачив [дівчину] (Панас Мирний);

Я такий радий, такий щасливий, що ви всі здорові (М. Коцюбинський);

Хлопчик іде зі школи. Радий – одержав п'ять! (І. Нехода);

// Який виражає радість, задоволення.

– Початок добрий, – сказав я, ляскаючи матроса легенько по спині .. Матрос оглянув нас усіх такими радими очима, ніби ми давали йому гетьманські клейноди при світлі рампи (Ю. Яновський);

// кому, чому. Який з радістю зустрічає, приймає кого-небудь, радіє з приводу чогось і т. ін.

Свекруха рада Олесі, як рідній дитині, не знає, де її посадити, як пожалувати (Марко Вовчок);

– А де ж твій картуз? Лап він за голову, – нема картуза. А йому батько тілько оце новий картуз купив, дак воно страх йому раде було (Б. Грінченко);

Ранку рад, садовник кишку тягне (П. Тичина);

// у сполуч. із запереч. част. не. Який виражає незадоволення, досаду, каяття, жаль з приводу чого-небудь.

Якубович мені заважав. Я його познайомив з моїми хазяями – і сам не рад (М. Коцюбинський).

2. з інфін. Який виражає готовність, бажання, згоду що-небудь зробити.

Ти .. все робить для неї рад (І. Котляревський);

“Кого ж би тут?” старий дума І просить поради У наймички. А наймичка До царівни б рада Слать старости (Т. Шевченко);

Кожний із нас пілоту Руку потиснуть рад (М. Гірник);

Тоня розклала свою сумку-аптечку. – Хлопці, води! Хлопці раді старатись: з баклагами до неї (А. Головко);

– І за того ж грамофона віддав [Максим] Кондрі найкращу рибу. А той і радий обдурити малого: заграє одну пісеньку та й бере собі рибину. – За більші й двічі грав, – уточнює Максим (М. Стельмах).

(1) Ра́дий (ра́ді) стара́тися:

а) відповідь солдата старої армії на похвалу начальства;

б) уживається для підкреслення готовності зробити що-небудь.

[Копистка:] Закуріть, діду Юхиме! [Дід Юхим (допався до кисета):] Радий старатися... (М. Куліш);

(2) Ра́дий (рад, ра́да) [вас] ба́чити – форма привітання при зустрічі з ким-небудь.

Режисер одразу скочив з ліжка й простяг руку. – Дуже радий бачити .. Сідайте, будь ласка, знімайте вашу куртку й почувайте себе вільно (Ю. Яновський).

◇ Ді́дько (чорт) [йому́ (їй, їм і т. ін.)] ра́дий (рад) див. ді́дько;

(3) Ра́дий (рад) [би] не́бо (не́ба, со́нце) прихили́ти; Ра́дий (рад) [би] не́бо (не́ба) нахили́ти для кого, кому – хто-небудь готовий зробити для когось більше, ніж це можливо.

Рад би я небо прихилить, та не хилиться (приказка);

Гірко було Маланці. От, зростила дитину, берегла, доглядала, рада була неба їй прихилити та зорями вкрити, а тепер оддай між люди на поневіряння (М. Коцюбинський);

[Косяк:] Оленько, кохана моя. Та я радий для тебе сонце прихилити (М. Зарудний);

Батько з матір'ю .. ладні нахилити неба, тільки б вона рук не доклала, тільки б не натомилась (Є. Гуцало);

(4) Ра́дий [чи] не ра́дий; Рад [чи] не рад – мимоволі, хочеш не хочеш.

– Веди старий, зараз мою дівку на службу туди, куди свою водив. Дід рад не рад, бере та й веде бабину дівку в той ліс, що свою був відвів (з казки);

Чим бага́ті, тим і ра́ді див. бага́тий;

Чорт ра́дий (рад) див. чорт.