радий
Врадуваний; ФР. радісний, веселий; (діяти) згодний, згідний, щасливий; раденький, д. радний.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- радий — ра́дий прикметник Орфографічний словник української мови
- радий — див. веселий; задоволений Словник синонімів Вусика
- радий — рідше рад, -а, -е. 1》 Сповнений радості, задоволення з якогось приводу. || Який виражає радість, задоволення. || кому, чому. Який з радістю зустрічає, приймає кого-небудь, радіє з приводу чогось і т. ін. || у сполуч. із запереч. част. не. Великий тлумачний словник сучасної мови
- радий — РА́ДИЙ, рідше РАД, а, е. 1. Сповнений радості, задоволення з якогось приводу. Вертає він назад у Ліски, радий та веселий, що хоч здалека побачив [дівчину] (Панас Мирний); Я такий радий, такий щасливий, що ви всі здорові (М. Словник української мови у 20 томах
- радий — Ради́й, -да, -де з чого і чому Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- радий — РА́ДИЙ, рідше РАД, а, е. 1. Сповнений радості, задоволення з якогось приводу. Вертає він назад у Ліски, радий та веселий, що хоч здалека побачив [дівчину] (Мирний, І, 1949, 169); Я такий радий, такий щасливий, що ви всі здорові (Коцюб. Словник української мови в 11 томах