1. Великий тлумачний словник сучасної мови

радий

ра́дий

рідше рад, -а, -е.

1》 Сповнений радості, задоволення з якогось приводу.

|| Який виражає радість, задоволення.

|| кому, чому. Який з радістю зустрічає, приймає кого-небудь, радіє з приводу чогось і т. ін.

|| у сполуч. із запереч. част. не. Який виражає невдоволення, досаду, каяття, жаль з приводу чого-небудь. З радою душею.

2》 з інфін. Який виражає готовність, бажання, згоду що-небудь зробити.

Радий (рад, рада) [вас] бачити — форма привітання при зустрічі з ким-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. радий — ра́дий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. радий — Врадуваний; ФР. радісний, веселий; (діяти) згодний, згідний, щасливий; раденький, д. радний. Словник синонімів Караванського
  3. радий — див. веселий; задоволений Словник синонімів Вусика
  4. радий — РА́ДИЙ, рідше РАД, а, е. 1. Сповнений радості, задоволення з якогось приводу. Вертає він назад у Ліски, радий та веселий, що хоч здалека побачив [дівчину] (Панас Мирний); Я такий радий, такий щасливий, що ви всі здорові (М. Словник української мови у 20 томах
  5. радий — Ради́й, -да, -де з чого і чому Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. радий — РА́ДИЙ, рідше РАД, а, е. 1. Сповнений радості, задоволення з якогось приводу. Вертає він назад у Ліски, радий та веселий, що хоч здалека побачив [дівчину] (Мирний, І, 1949, 169); Я такий радий, такий щасливий, що ви всі здорові (Коцюб. Словник української мови в 11 томах