ранка
РА́НКА, и, ж.
Зменш. до ра́на 1.
Якщо отруйна змія вкусила людину, слід затиснути місце трохи вище від укусу, надрізати ранку і якнайшвидше виссати кров (з наук.-попул. літ.);
Й досі старий не може спокійно пройти повз худобу, а побачить десь ранку – очистить, заллє і довго буде дивитися вслід отарі... (М. Стельмах);
* У порівн. Іваницька лежала на ліжку .. Тонкі брови судорожно зведені, і тільки куточки маленьких губ, червоних, як свіжа ранка, ледве помітно здригались (П. Колесник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ранка — ра́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ранка — див. рана Словник синонімів Вусика
- ранка — -и, ж. Зменш. до рана 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- ранка — ВИ́РАЗКА (невелика рана на шкірі або слизовій оболонці), РА́НКА, БОЛЯ́ЧКА, ВА́ВКА розм., ВА́ВА дит. — Все болить.. А найбільше руки, — передихаючи вимовив він. Словник синонімів української мови
- ранка — РА́НКА, и, ж. Зменш. до ра́на 1. Якщо отруйна змія вкусила людину, слід затиснути місце трохи вище від укусу, надрізати ранку і якнайшвидше виссати кров (Наука.. Словник української мови в 11 томах