ранковий

РАНКО́ВИЙ, а, е.

Прикм. до ра́нок 1.

Тільки що почало на світ благословиться, тихий ранковий блиск освітив печеру (І. Нечуй-Левицький);

Ранкова зоря застала Петрова далеко в степу (І. Рябокляч);

З подружками до школи Іду в ранковий час, – Як весело навколо Сміється все до нас! (І. Муратов);

// Який буває ранком, власт. ранкові.

Почало світати .. Дід прокинувсь, потягся і встав. Ранкова прохолода пробігла у його поза спиною морозом (Панас Мирний);

На безлистих чорних гілочках де-не-де виблискували краплі ранкової роси (С. Журахович);

// Признач. для використання ранком (про одяг).

Покоївка принесла цілу гору суконь та костюмів різного кольору, фасону та призначення – від розкішних ранкових пеньюарів .. до елегантної амазонки з темно-синього англійського сукна (З. Тулуб);

// Який відбувається, здійснюється і т. ін. ранком.

Кінчався звичайний ранковий обхід голови колгоспу (С. Журахович);

Ранком бадьорі, веселі, незважаючи ні на що, дівчата з галасом, сміхом, жартами стягали її невиспану, змарнілу з розкладушки і примушували разом з ними стати на ранкову фіззарядку (В. Козаченко);

// Який діє, курсує ранком.

Після теплої серпневої ночі, зігнувшись під важким рюкзаком, я поспішав на перший ранковий автобус Ужгород – Рахів (М. Томчаній);

// Який подають, уживають і т. ін. ранком.

До ранкового чаю мати ставить на стіл тарілку з уламком свіжого, налитого медом щільника (О. Гончар).