ранковий

РАНКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до ра́нок 1.

Тільки що почало на світ благословиться, тихий ранковий блиск освітив печеру (Н.-Лев., III, 1956, 293);

Ранкова зоря застала Петрова далеко в степу (Ряб., Золототисячник, 1948, 137);

З подружками до школи Іду в ранковий час, — Як весело навколо Сміється все до нас! (Мур., Широка дорога, 1950, 65);

// Який буває ранком, власт. ранкові.

Почало світати.. Дід прокинувсь, потягся і встав. Ранкова прохолода пробігла у його поза спиною морозом (Мирний, І, 1954, 174);

На безлистих чорних гілочках де-не-де виблискували краплі ранкової роси (Жур., Звич. турботи, 1960, 81);

// Признач. для використання ранком (про одяг).

Покоївка принесла цілу гору суконь та костюмів різного кольору, фасону та призначення — від розкішних ранкових пеньюарів.. до елегантної амазонки з темно-синього англійського сукна (Тулуб, В степу.., 1964, 430);

// Який відбувається, здійснюється ранком і т. ін.

Кінчався звичайний ранковий обхід голови колгоспу (Жур., Звич. турботи, 1960, 102);

Ранком бадьорі, веселі, незважаючи ні на що, дівчата з галасом, сміхом, жартами стягали її невиспану, змарнілу з розкладушки і примушували разом з ними стати на ранкову фіззарядку (Коз., Листи.., 1967, 231);

// Який діє, курсує ранком.

Після теплої серпневої ночі, зігнувшись під важким рюкзаком, я поспішав на перший ранковий автобус Ужгород — Рахів (Томч., Готель.., 1960, 5);

// Який подають, уживають і т. ін. ранком.

До ранкового чаю мати ставить на стіл тарілку з уламком свіжого, налитого медом щільника (Гончар, Тронка, 1963, 197).