рожевий
РОЖЕ́ВИЙ, а, е.
1. Світло-червоний.
Гори куряться парою. Сонце заходить. Сніги обливаються рожевим одлиском (І. Нечуй-Левицький);
Він лоскотав їй морду, а вона розкривала рожеву пащу, брала злегка його палець у зуби і крутила обрубком хвоста (М. Коцюбинський);
Лотоса рожевий дивний цвіт над озером засяяв перед нами (І. Гончаренко);
Рожевий цвіт сонця тепло пломеніє на засніженому полі (М. Стельмах);
Вона підійшла до дзеркала, оправленого в червоне дерево і схованого за рожевою атласною завісою (І. Микитенко);
// у знач. ім. роже́ве, вого, с. Одяг, фарба і т. ін. світло-червоного кольору.
Панна Броніслава танцювала з Ястшембським. Вона була вся в рожевому (І. Нечуй-Левицький);
З правого боку [у світлиці] кахельна груба з зелених кахлів, рожевим попідводжуваних (Б. Грінченко);
// Який має рум'янці; рум'яний.
Тихо одчинив він двері, висунув свою русяву головоньку [голівоньку] з рожевим личком і усміхнувся до матері білими зубенятами (Панас Мирний);
В хаті вже поклалися спати. Прибігла з вулиці й Христя, рожева й весела (А. Головко);
// Уживається як складова частина назв деяких рослин і тварин.
Багатьом господарствам півдня велику шкоду завдає злісний бур'ян – гірчак рожевий (з наук. літ.);
З південних районів [до Стрілецького степу] залітають великі зграї рожевих шпаків (з наук.-попул. літ.).
2. перен. Нічим не затьмарений; радісний, світлий.
Веселий, рожевий був настрій його духа [духу] (І. Франко);
– Прямих доріг, пане сотнику, нема. Вони тільки в тумані молодості ввижаються рівними і рожевими, – переконано сказав Погиба (М. Стельмах);
Знову царство весни, і рожевії сни, І кохання; Знову зустрічі тихі! – й без краю сумні Розставання (М. Рильський);
Вони пішли. І вже за рогом звучить її рожевий сміх (В. Сосюра);
// З радісними сподіваннями (про мрії, надії, плани).
Ні, Ви таки зовсім засмутили мене своїм листом: такі собі малював плани рожеві на літо, думав, як буду водити Вас по найкращих чернігівських закутках (М. Коцюбинський);
Помилилась. Не любить... Прости їй. Завели її мрії рожеві: Королевича малювали їй мрії (В. Еллан-Блакитний);
Сповнений рожевих надій і блискучих планів, повертався Чорбаряну додому (М. Чабанівський).
3. Прикм. до ро́жа 2.
Вечір пізній, місяць ясний, рожеві квіти пахнуть (Марко Вовчок);
Зоня і Юзя цілими ранками то ходили по луках.., то пустошили рожеві й жасминові кущики в садку (Леся Українка);
// Вигот. з рожі.
Болгарський павільйон зустрічає нас великим сонячно веселим панно. Молоді болгари у народних костюмах на плантації троянд збирають квіткові пелюстки. Під картиною дзюрчить джерело, вода пропахчена рожевим маслом (І. Волошин).
Роже́вий день див. день;
Роже́вий ра́нок див. ра́нок;
Роже́ві мрі́ї див. мрі́я.
△ (1) Родіо́ла роже́ва – лікарська рослина із загальнозміцнювальною дією.
Значення в інших словниках
- рожевий — роже́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- рожевий — (колір) ясночервоний, рум'яний; (настрій) П. радісний, світлий, нічим не затьмарений; (день) безхмарний, погожий; (- мрію) нереальний, нездійсненний. Словник синонімів Караванського
- рожевий — -а, -е. 1》 Світло-червоний. || у знач. ім. рожеве, -вого, с. Одяг, фарба і т. ін. світло-червоного кольору. || Який має рум'янці; рум'яний. || Уживається як складова частина назв деяких рослин і тварин. Рожева хвороба — те саме, що акродинія. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рожевий — диви́тися крізь роже́ві окуля́ри на що, рідко на кого. Не помічати вад, недоліків у чому-, кому-небудь; ідеалізувати щось, когось. Не можна на життя дивитися крізь рожеві окуляри (З усн. мови). Фразеологічний словник української мови
- рожевий — РА́ДІСНИЙ (який відчуває радість; який виражає радість; сповнений радості, задоволення); ЗРАДІ́ЛИЙ (який відчув радість); УТІ́ШНИЙ (ВТІ́ШНИЙ) (який приносить утіху, радість; який виражає радість, задоволення)... Словник синонімів української мови
- рожевий — Роже́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рожевий — РОЖЕ́ВИЙ, а, е. 1. Світло-червоний. Гори куряться парою. Сонце заходить. Сніги обливаються рожевим одлиском (Н.-Лев., II, 1956, 399); Він лоскотав їй морду, а вона розкривала рожеву пащу, брала злегка його палець у зуби і крутила обрубком хвоста (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- рожевий — Рожевий, -а, -е 1) Розовый. Шевч. 62. Грин. III. 3. Збудуємо світлоньку з рожевого квітоньку. Мет. 120. 2) Названіе узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 415. 3) Названіе сорта плахти. КС. 1893. XII. 448. Словник української мови Грінченка