рожевий
РОЖЕ́ВИЙ, а, е.
1. Світло-червоний.
Гори куряться парою. Сонце заходить. Сніги обливаються рожевим одлиском (Н.-Лев., II, 1956, 399);
Він лоскотав їй морду, а вона розкривала рожеву пащу, брала злегка його палець у зуби і крутила обрубком хвоста (Коцюб., II, 1955, 387);
Лотоса рожевий дивний цвіт над озером засяяв перед нами (Гонч., Вибр., 1959, 256);
Рожевий цвіт сонця тепло пломеніє на засніженому полі (Стельмах, І, 1962, 45);
Вона підійшла до дзеркала, оправленого в червоне дерево і схованого за рожевою атласною завісою (Мик., II, 1957, 289);
// у знач. ім. роже́ве, вого, с. Одяг, фарба і т. ін. світло-червоного кольору.
Панна Броніслава танцювала з Ястшембським. Вона була вся в рожевому (Н.-Лев., II, 1956, 86);
З правого боку [у світлиці] кахельна груба з зелених кахлів, рожевим попідводжуваних (Гр., II, 1963, 532);
// Який має рум’янці; рум’яний.
Тихо одчинив він двері, висунув свою русяву головоньку з рожевим личком і усміхнувся до матері білими зубенятами (Мирний, І, 1954, 239);
В хаті вже поклалися спати. Прибігла з вулиці й Христя, рожева й весела (Головко, II, 1957, 135);
// Уживається як складова частина назв деяких рослин і тварин.
Багатьом господарствам півдня велику шкоду завдає злісний бур’ян — гірчак рожевий (Колг. Укр., 9, 1959, 24);
З південних районів [до Стрілецького степу] залітають великі зграї рожевих шпаків (Наука.., 5, 1967, 10).
2. перен. Нічим не затьмарений; радісний, світлий.
Веселий, рожевий був настрій його духа [духу] (Фр., V, 1951, 324);
— Прямих доріг, пане сотнику, нема. Вони тільки в тумані молодості ввижаються рівними і рожевими, — переконано сказав Погиба (Стельмах, II, 1962, 54);
Знову царство весни, і рожевії сни, І кохання; Знову зустрічі тихі! — й без краю сумні Розставання (Рильський, І, 1960, 115);
Вони пішли. І вже за рогом звучить її рожевий сміх (Сос., І, 1957, 327);
// З радісними сподіваннями (про мрії, надії, плани).
Ні, Ви таки зовсім засмутили мене своїм листом: такі собі малював плани рожеві на літо, думав, як буду водити Вас по найкращих чернігівських закутках (Коцюб., III, 1956, 306);
Помилилась. Не любить… Прости їй. Завели її мрії рожеві: Королевича малювали їй мрії (Еллан, І, 1958, 63);
Сповнений рожевих надій і блискучих планів, повертався Чорбаряну додому (Чаб., Балкан. весна, 1960, 245).
Роже́вий день (ра́нок, ве́чір) — безхмарний, погожий день (ранок, вечір).
Змагаються між собою день і ніч. Як глянуть на захід сонця, там стояла місячна бліда ніч; а глянути на схід сонця, там починався ясний, рожевий день (Н.-Лев., І, 1956, 66);
Сонце вже не котиться горою, як літом,.. а береться низом, понад горою, привітно світе [світить] та пригріває після довгої холодної ночі та ущипливого рожевого ранку (Мирний, III, 1954, 255);
Раз теплого рожевого вечора зустрілись вони на вулиці (Коцюб., І, 1955, 48).
◊ Диви́тися крізь роже́ві окуля́ри (ске́льця); Диви́тися крізь роже́ву при́зму на кого — що — сприймати кого-, що-небудь, не помічаючи їх негативних сторін, рис. Роже́вими фа́рбами (у роже́вих фа́рбах) малюва́ти що — прикрашати, ідеалізувати що-небудь.
Вона не малювала собі будучини ані рожевими, ані темними фарбами (Хотк., II, 1966, 132);
Підбадьорений обіцянками Потьомкіна, Головатий все малював у рожевих фарбах, передбачаючи, що і сам він матиме можливість дослужитися до високого чину (Добр , Очак. розмир, 1965, 32)
Роже́ві мрі́ї див. мрі́я;
У роже́вому сві́тлі; У роже́вих фа́рбах — ідеалізовано; краще, ніж є насправді.
На думку критика [Д. І. Писарєва], Пушкін пройшов мимо найголовнішого лиха епохи — кріпосного права, а там, де він торкається кріпосних взаємовідносин, вони постають в занадто рожевих фарбах (Талант ., 1958 14).
3. Прикм. до ро́жа 2.
Вечір пізній, місяць ясний, рожеві квіти пахнуть (Вовчок, І, 1955, 336);
Зоня і Юзя цілими ранками то ходили по луках.., то пустошили рожеві й жасминові кущики в садку (Л. Укр., III, 1952, 648);
// Вигот. з рожі.
Болгарський павільйон зустрічає нас великим сонячно веселим панно. Молоді болгари у народних костюмах на плантації троянд збирають квіткові пелюстки. Під картиною дзюрчить джерело, вода пропахчена рожевим маслом (Вол., Дні.., 1958, 39).
Значення в інших словниках
- рожевий — роже́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- рожевий — (колір) ясночервоний, рум'яний; (настрій) П. радісний, світлий, нічим не затьмарений; (день) безхмарний, погожий; (- мрію) нереальний, нездійсненний. Словник синонімів Караванського
- рожевий — -а, -е. 1》 Світло-червоний. || у знач. ім. рожеве, -вого, с. Одяг, фарба і т. ін. світло-червоного кольору. || Який має рум'янці; рум'яний. || Уживається як складова частина назв деяких рослин і тварин. Рожева хвороба — те саме, що акродинія. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рожевий — РОЖЕ́ВИЙ, а, е. 1. Світло-червоний. Гори куряться парою. Сонце заходить. Сніги обливаються рожевим одлиском (І. Нечуй-Левицький); Він лоскотав їй морду, а вона розкривала рожеву пащу, брала злегка його палець у зуби і крутила обрубком хвоста (М. Словник української мови у 20 томах
- рожевий — диви́тися крізь роже́ві окуля́ри на що, рідко на кого. Не помічати вад, недоліків у чому-, кому-небудь; ідеалізувати щось, когось. Не можна на життя дивитися крізь рожеві окуляри (З усн. мови). Фразеологічний словник української мови
- рожевий — РА́ДІСНИЙ (який відчуває радість; який виражає радість; сповнений радості, задоволення); ЗРАДІ́ЛИЙ (який відчув радість); УТІ́ШНИЙ (ВТІ́ШНИЙ) (який приносить утіху, радість; який виражає радість, задоволення)... Словник синонімів української мови
- рожевий — Роже́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рожевий — Рожевий, -а, -е 1) Розовый. Шевч. 62. Грин. III. 3. Збудуємо світлоньку з рожевого квітоньку. Мет. 120. 2) Названіе узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 415. 3) Названіе сорта плахти. КС. 1893. XII. 448. Словник української мови Грінченка