1. Великий тлумачний словник сучасної мови

рожевий

роже́вий

-а, -е.

1》 Світло-червоний.

|| у знач. ім. рожеве, -вого, с. Одяг, фарба і т. ін. світло-червоного кольору.

|| Який має рум'янці; рум'яний.

|| Уживається як складова частина назв деяких рослин і тварин.

Рожева хвороба — те саме, що акродинія.

Рожеве дерево — деревина тропічних і субтропічних дерев рожевого або рожево-червоного кольору, іноді із запахом троянди.

Рожевий лишай — захворювання шкіри з групи інфекційних еритем.

Рожевий шпак — рід птахів родини шпакових.

2》 перен. Нічим не затьмарений; радісний, світлий.

|| З радісними сподіваннями (про мрії, надії, плани). Дивитися крізь рожеві окуляри.

3》 Прикм. до рожа 2).

|| Вигот. з рожі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рожевий — роже́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рожевий — (колір) ясночервоний, рум'яний; (настрій) П. радісний, світлий, нічим не затьмарений; (день) безхмарний, погожий; (- мрію) нереальний, нездійсненний. Словник синонімів Караванського
  3. рожевий — РОЖЕ́ВИЙ, а, е. 1. Світло-червоний. Гори куряться парою. Сонце заходить. Сніги обливаються рожевим одлиском (І. Нечуй-Левицький); Він лоскотав їй морду, а вона розкривала рожеву пащу, брала злегка його палець у зуби і крутила обрубком хвоста (М. Словник української мови у 20 томах
  4. рожевий — диви́тися крізь роже́ві окуля́ри на що, рідко на кого. Не помічати вад, недоліків у чому-, кому-небудь; ідеалізувати щось, когось. Не можна на життя дивитися крізь рожеві окуляри (З усн. мови). Фразеологічний словник української мови
  5. рожевий — РА́ДІСНИЙ (який відчуває радість; який виражає радість; сповнений радості, задоволення); ЗРАДІ́ЛИЙ (який відчув радість); УТІ́ШНИЙ (ВТІ́ШНИЙ) (який приносить утіху, радість; який виражає радість, задоволення)... Словник синонімів української мови
  6. рожевий — Роже́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. рожевий — РОЖЕ́ВИЙ, а, е. 1. Світло-червоний. Гори куряться парою. Сонце заходить. Сніги обливаються рожевим одлиском (Н.-Лев., II, 1956, 399); Він лоскотав їй морду, а вона розкривала рожеву пащу, брала злегка його палець у зуби і крутила обрубком хвоста (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  8. рожевий — Рожевий, -а, -е 1) Розовый. Шевч. 62. Грин. III. 3. Збудуємо світлоньку з рожевого квітоньку. Мет. 120. 2) Названіе узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 415. 3) Названіе сорта плахти. КС. 1893. XII. 448. Словник української мови Грінченка