розголошувати
РОЗГОЛО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГОЛОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., що і без дод.
1. Піддавати розголосові, обнародувати що-небудь.
– Не розголошуйте якийсь час нікому, що ми тут знайшли (І. Франко);
Аркадій, не вважаючи за доцільне наперед розголошувати свій задум, спершу поділився проектом з своїм двоюрідним братом (Ірина Вільде);
Журнал широко розголосив скандальну історію з професором Іловайським (П. Колесник);
// Робити широко відомим, популярним.
2. Пускати чутку, поговір.
Не турбуйся ж бо: негарного про тебе не розголошу нічого (П. Куліш);
Був у неї син. То вона й розголосила скрізь, що дівчина, яка ніби приїхала погостити до неї, – це синова наречена (Я. Гримайло).
(1) Розголо́шувати ха́тні спра́ви – піддавати розголосові сварки, непорозуміння і т. ін. в хаті, сім'ї.
Значення в інших словниках
- розголошувати — розголо́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розголошувати — РОЗГОЛОШУВАТИ, -ую, -уєш, РОЗГОЛОСИТИ, -ошу, -осиш. Розповідаючи, обнародуючи, зробити відомим усім (що-небудь таємне); поширювати щось. Тілько прошу вас, мої любі, не розголошуйте якийсь час нікому, що ми тут знайшли (І. Літературне слововживання
- розголошувати — (вістку) поширювати, розповсюджувати, роздзвонювати, розляпувати, розплескувати, виносити на люди; ф. дзвонити, трубити, розславлювати, розносити <�поговір>; (хатні чвари) виносити сміття з хати; (таїну) виказувати, не тримати <... Словник синонімів Караванського
- розголошувати — див. повідомляти Словник синонімів Вусика
- розголошувати — -ую, -уєш, недок., розголосити, -ошу, -осиш, док., перех. і без додатка. 1》 Піддавати розголосові, обнародувати що-небудь. || Робити широко відомим, популярним. 2》 Пускати чутку, поговір. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розголошувати — ВИДАВА́ТИ (робити відомим що-небудь таємне, приховане; робити на когось донесення й т. ін.), ВИКА́ЗУВАТИ, ВИКРИВА́ТИ, РОЗКРИВА́ТИ, ЗРА́ДЖУВАТИ, ТОПИ́ТИ розм., РОЗГОЛО́ШУВАТИ (перев. про таємницю). — Док. Словник синонімів української мови
- розголошувати — Розголо́шувати, -шую, -шуєш, -шує Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розголошувати — РОЗГОЛО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГОЛОСИ́ТИ, ошу́, оси́ш, док., перех. і без додатка. 1. Піддавати розголосові, обнародувати що-небудь. — Не розголошуйте якийсь час нікому, що ми тут знайшли (Фр. Словник української мови в 11 томах
- розголошувати — Розголошувати, -шую, -єш гл. = розголошати. Не видів потреби розголошувати, що і як то. Гн. II. 26. Словник української мови Грінченка