1. Словник синонімів Караванського

розголошувати

(вістку) поширювати, розповсюджувати, роздзвонювати, розляпувати, розплескувати, виносити на люди; ф. дзвонити, трубити, розславлювати, розносити <�поговір>; (хатні чвари) виносити сміття з хати; (таїну) виказувати, не тримати <�не зберігати> в секреті, (мимохіть) виляпувати; (у пресі) оприлюднювати; док. РОЗГОЛОСИТИ, о. рознести, як сорока на хвості.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розголошувати — розголо́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розголошувати — РОЗГОЛОШУВАТИ, -ую, -уєш, РОЗГОЛОСИТИ, -ошу, -осиш. Розповідаючи, обнародуючи, зробити відомим усім (що-небудь таємне); поширювати щось. Тілько прошу вас, мої любі, не розголошуйте якийсь час нікому, що ми тут знайшли (І. Літературне слововживання
  3. розголошувати — див. повідомляти Словник синонімів Вусика
  4. розголошувати — -ую, -уєш, недок., розголосити, -ошу, -осиш, док., перех. і без додатка. 1》 Піддавати розголосові, обнародувати що-небудь. || Робити широко відомим, популярним. 2》 Пускати чутку, поговір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розголошувати — РОЗГОЛО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГОЛОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., що і без дод. 1. Піддавати розголосові, обнародувати що-небудь. – Не розголошуйте якийсь час нікому, що ми тут знайшли (І. Словник української мови у 20 томах
  6. розголошувати — ВИДАВА́ТИ (робити відомим що-небудь таємне, приховане; робити на когось донесення й т. ін.), ВИКА́ЗУВАТИ, ВИКРИВА́ТИ, РОЗКРИВА́ТИ, ЗРА́ДЖУВАТИ, ТОПИ́ТИ розм., РОЗГОЛО́ШУВАТИ (перев. про таємницю). — Док. Словник синонімів української мови
  7. розголошувати — Розголо́шувати, -шую, -шуєш, -шує Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. розголошувати — РОЗГОЛО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГОЛОСИ́ТИ, ошу́, оси́ш, док., перех. і без додатка. 1. Піддавати розголосові, обнародувати що-небудь. — Не розголошуйте якийсь час нікому, що ми тут знайшли (Фр. Словник української мови в 11 томах
  9. розголошувати — Розголошувати, -шую, -єш гл. = розголошати. Не видів потреби розголошувати, що і як то. Гн. II. 26. Словник української мови Грінченка