розгорнутий

РОЗГО́РНУТИЙ, РОЗГО́РНЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до розгорну́ти.

Листи лежали розкидані й розгорнені, ніби закликали його приступити до них, довідатися одразу про все (Г. Епік);

Стоїть пам'ятник командирові – велика статуя з командорською патерицею в правиці, а лівицею оперта на меч з розгорненим над держалном меча сувоєм (Леся Українка);

Мати якусь мить ще тримає руки розгорнутими (О. Гончар);

Як східний вітер, він прилинув благовісно І, вітром цим розгорнутий, пала Маленький прапор наших серць [сердець] (М. Бажан);

Орест хутко бере книжку, що лежить на столі розгорнута (Леся Українка);

Дослідницька робота над пожовтневим фольклором, зокрема фольклором міським та робітничим, ще не розгорнута у нас на належну широчінь (М. Рильський);

// розго́рнуто, безос. пред.

Розгорнуто роботу з ліквідації неписьменності (з наук.-попул. літ.).

2. у знач. прикм. Випрямлений, розправлений.

В одному місці Рубін побачив на ній [огорожі] латку з старого валянка, в другому таку ж саму латку з розгорнутого циліндра великої консервної банки (І. Сенченко);

Вона підходить до стіни з розгорнутим кожухом (М. Стельмах);

// Розкритий, відкритий (про зошит, книжку, лист, газету і т. ін.).

Ломицький сидів, підперши голову, і смутно дивився на розгорнутий, тільки що прочитаний лист од давнього товариша (І. Нечуй-Левицький);

Близько стола висіла на стіні запилена скрипка і смичок над пюпітром з розгорнутими нотами (Леся Українка);

Над розгорнутою підшивкою газет схилилася Мирослава Супрун і щось виписувала собі в блокнот (А. Головко);

Пані, одпустивши прикажчика, ключницю та покоївок, сиділа над розгорненим зшитком, де заносила .. свої заміри (Дніпрова Чайка).

3. у знач. прикм. Який розпустився, напнувся, майорить у повітрі (про прапор, вітрило і т. ін.).

Він стояв рівно, наче в строю на кораблі перед розгорнутим прапором (В. Кучер).

4. у знач. прикм., перен. Який розкинувся на певну відстань; розташований у певних межах.

Ген-ген лише маячить уже тік край села. Ближче – розгорнутий широко степ (А. Головко).

5. у знач. прикм., перен. Який характеризується великими масштабами.

Сільрада обернулася на оперативний штаб розгорнутого наступу на віковічні традиції селянської обмеженості (Г. Епік);

// Той, якому властива деталізація; розширений, розвинутий.

З цілком поважних причин Саїд Алі Мухтаров прибув на засідання уже в час обговорення розгорнутої ухвали обкому про організаційні заходи на допомогу будівництву (Іван Ле);

Окремою формою розгорнутої метафори є повна персоніфікація – уособлення (з наук. літ.);

Велика роль народу в “Арсеналі” [опері Г. Майбороди], а звідси – провідне значення розгорнених хорових сцен і епізодів (з наук. літ.).

6. у знач. прикм. Розміщений уздовж ліній фронту.

Проти них колоною у розгорнутому строю йшли курсанти (С. Скляренко);

Іващенко наказав підсилити флангову охорону й розгорнутим загоном рушити на землянки (Л. Смілянський).