розгорнутий

розго́рнутий

розгорнений, -а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розгорнути.

|| розгорнуто, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм.Випрямлений, розправлений.

|| Розкритий, відкритий (про зошит, книжку, лист, газету і т. ін.).

3》 у знач. прикм. Який розпустився, напнувся, майорить у повітрі (про прапор, вітрило і т. ін.).

4》 у знач. прикм., перен. Який розкинувся на певну відстань; розташований у певних межах.

5》 у знач. прикм., перен. Який характеризується великими масштабами.

|| Якому властива деталізація; розширений, розвинутий.

6》 у знач. прикм. Розміщений уздовж ліній фронту.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгорнутий — розго́рнутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розгорнутий — [розгорнутией] м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і Орфоепічний словник української мови
  3. розгорнутий — РОЗГО́РНУТИЙ, РОЗГО́РНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розгорну́ти. Листи лежали розкидані й розгорнені, ніби закликали його приступити до них, довідатися одразу про все (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. розгорнутий — ГРУНТО́ВНИЙ (який характеризується повнотою, глибиною), ГЛИБО́КИЙ, ПО́ВНИЙ, ВИЧЕ́РПНИЙ, ШИРО́КИЙ, РОЗШИ́РЕНИЙ, РОЗГО́РНУТИЙ, РОЗГО́РНЕНИЙ, ПОГЛИ́БЛЕНИЙ, ДОКЛА́ДНИЙ, РЕТЕ́ЛЬНИЙ, ДЕТА́ЛЬНИЙ, ДЕТАЛІЗО́ВАНИЙ... Словник синонімів української мови
  5. розгорнутий — Розго́рнений і розго́рнутий Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розгорнутий — РОЗГО́РНУТИЙ, РОЗГО́РНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розгорнути. Листи лежали розкидані й розгорнені, ніби закликали його приступити до них, довідатися одразу про все (Епік, Тв. Словник української мови в 11 томах