1. Орфографічний словник української мови

розгорнутий

розго́рнутий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгорнутий — [розгорнутией] м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і Орфоепічний словник української мови
  2. розгорнутий — розгорнений, -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розгорнути. || розгорнуто, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.Випрямлений, розправлений. || Розкритий, відкритий (про зошит, книжку, лист, газету і т. ін.). 3》 у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розгорнутий — РОЗГО́РНУТИЙ, РОЗГО́РНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розгорну́ти. Листи лежали розкидані й розгорнені, ніби закликали його приступити до них, довідатися одразу про все (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. розгорнутий — ГРУНТО́ВНИЙ (який характеризується повнотою, глибиною), ГЛИБО́КИЙ, ПО́ВНИЙ, ВИЧЕ́РПНИЙ, ШИРО́КИЙ, РОЗШИ́РЕНИЙ, РОЗГО́РНУТИЙ, РОЗГО́РНЕНИЙ, ПОГЛИ́БЛЕНИЙ, ДОКЛА́ДНИЙ, РЕТЕ́ЛЬНИЙ, ДЕТА́ЛЬНИЙ, ДЕТАЛІЗО́ВАНИЙ... Словник синонімів української мови
  5. розгорнутий — Розго́рнений і розго́рнутий Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розгорнутий — РОЗГО́РНУТИЙ, РОЗГО́РНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розгорнути. Листи лежали розкидані й розгорнені, ніби закликали його приступити до них, довідатися одразу про все (Епік, Тв. Словник української мови в 11 томах