розгорнутий
РОЗГО́РНУТИЙ, РОЗГО́РНЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до розгорнути.
Листи лежали розкидані й розгорнені, ніби закликали його приступити до них, довідатися одразу про все (Епік, Тв., 1958, 101);
Стоїть пам’ятник командирові — велика статуя з командорською патерицею в правиці, а лівицею оперта на меч з розгорненим над держалном меча сувоєм (Л. Укр., III, 1952, 390);
Мати якусь мить ще тримає руки розгорнутими (Гончар, Людина.., 1960, 51);
Як східний вітер, він прилинув благовісно І, вітром цим розгорнутий, пала Маленький прапор наших серць [сердець] (Бажан, Роки, 1957, 214);
Орест хутко бере книжку, що лежить на столі розгорнута (Л. Укр., II, 1951, 30);
Дослідницька робота над пожовтневим фольклором, зокрема фольклором міським та робітничим, ще не розгорнута у нас на належну широчінь (Рильський, IX, 1962, 213);
// розго́рнуто, безос. присудк. сл.
Ближчими днями було розгорнуто на плацдармі роботу по ліквідації неписьменності серед червоноармійців (Гончар, II, 1959, 342).
2. у знач. прикм. Випрямлений, розправлений.
В одному місці Рубін побачив на ній [огорожі] латку з старого валянка, в другому таку ж саму латку з розгорнутого циліндра великої консервної банки (Сенч., На Бат. горі, 1960, 22);
Вона підходить до стіни з розгорнутим кожухом (Стельмах, II, 1962, 393);
// Розкритий, відкритий (про зошит, книжку, лист, газету і т. ін.).
Ломицький сидів, підперши голову, і смутно дивився на розгорнутий, тільки що прочитаний лист од давнього товариша (Н.-Лев., VI, 1966, 89);
Близько стола висіла на стіні запилена скрипка і смичок над пюпітром з розгорнутими нотами (Л. Укр., III, 1952, 582);
Над розгорнутою підшивкою газет схилилася Мирослава Супрун і щось виписувала собі в блокнот (Головко, II, 1957, 538);
Пані, одпустивши прикажчика, ключницю та покоївок, сиділа над розгорненим зшитком, де заносила.. свої заміри (Дн. Чайка, Тв., 1960, 73).
3. у знач. прикм. Який розпустився, напнувся, майорить у повітрі (про прапор, вітрило і т. ін.).
Він стояв рівно, наче в строю на кораблі перед розгорнутим прапором (Кучер, Трудна любов, 1960, 473).
4. у знач. прикм., перен. Який розкинувся на певну відстань; розташований у певних межах.
Ген-ген лише маячить уже тік край села. Ближче — розгорнутий широко степ (Головко, І, 1957, 351).
5. у знач. прикм., перен. Який характеризується великими масштабами.
Сільрада обернулася на оперативний штаб розгорнутого наступу на віковічні традиції селянської обмеженості (Епік, Тв., 1958, 208);
У здійсненні програми розгорнутого будівництва комуністичного суспільства все більше зростають роль і значення науки і техніки (Ком. Укр., 8, 1962, 22);
// Якому властива деталізація; розширений, розвинутий.
З цілком поважних причин Саїд Алі Мухтаров прибув на засідання уже в час обговорення розгорнутої ухвали обкому про організаційні заходи на допомогу будівництву (Ле, Міжгір’я, 1953, 46);
Окремою формою розгорнутої метафори є повна персоніфікація — уособлення (Рад. літ-во, 7, 1965, 37);
Велика роль народу в «Арсеналі» [опері Г. Майбороди], а звідси — провідне значення розгорнених хорових сцен і епізодів (Мист., 2, 1961, 29).
6. у знач. прикм. Розміщений уздовж ліній фронту.
Проти них колоною у розгорнутому строю йшли курсанти (Скл., Легенд. начдив, 1957, 73);
Іващенко наказав підсилити флангову охорону й розгорнутим загоном рушити на землянки (Сміл., Зустрічі, 1936, 155).
Значення в інших словниках
- розгорнутий — розго́рнутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розгорнутий — [розгорнутией] м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і Орфоепічний словник української мови
- розгорнутий — розгорнений, -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розгорнути. || розгорнуто, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.Випрямлений, розправлений. || Розкритий, відкритий (про зошит, книжку, лист, газету і т. ін.). 3》 у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розгорнутий — РОЗГО́РНУТИЙ, РОЗГО́РНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розгорну́ти. Листи лежали розкидані й розгорнені, ніби закликали його приступити до них, довідатися одразу про все (Г. Словник української мови у 20 томах
- розгорнутий — ГРУНТО́ВНИЙ (який характеризується повнотою, глибиною), ГЛИБО́КИЙ, ПО́ВНИЙ, ВИЧЕ́РПНИЙ, ШИРО́КИЙ, РОЗШИ́РЕНИЙ, РОЗГО́РНУТИЙ, РОЗГО́РНЕНИЙ, ПОГЛИ́БЛЕНИЙ, ДОКЛА́ДНИЙ, РЕТЕ́ЛЬНИЙ, ДЕТА́ЛЬНИЙ, ДЕТАЛІЗО́ВАНИЙ... Словник синонімів української мови
- розгорнутий — Розго́рнений і розго́рнутий Правописний словник Голоскевича (1929 р.)