розсип

РО́ЗСИП, у, ч.

1. Дія за знач. розси́пати, розсипа́ти 1–3 і розси́патися, розсипа́тися 1–4.

2. розм. Те, що розсипано чи розсипалось у великій кількості.

Дивимося – свіжий розсип: видно, брав хтось зерно вночі (Сл. Б. Грінченка);

Понад окопами жовтіли розсипи соломи, яку солдати натягували собі для ночівлі (Ю. Бедзик);

Швидко вийшов [Давид] зі стайні і подався до воріт, на ходу обтрушуючи з одежі золотисту [золотистий] розсип січки (М. Стельмах);

// перен. Те, що подібне своїм розташуванням на що-небудь розсипане.

Я дряпаюсь позаду – ноги потрапляють у розсипи, в щілини, – як гавкнеш несподівано вниз – аж кості тріщать, зуби клацають (І. Багряний);

Долинка біля гір вкрилася розсипами кульбаби і курячої сліпоти (Л. Смілянський);

На величезну околицю – скільки сягнеш, було, зором, – розсип хатин під стріхами (із журн.);

// перен. Велика кількість(зірок, вогнів і т. ін.).

Він давно вже лежав горілиць у садку, підклавши під голову руки, і дивився замріяними очима на розсипи зір (А. Іщук);

З балкона, де застала ніч старого професора, видно і розсипи вогнів далекого міста (І. Волошин);

Він [Тарас] бачив рідне небо, великий повний місяць і розсип зір... (Василь Шевчук);

// перен. Про дрібні переливчасті звуки.

А молодь... Ще бунтує кров, іще веселий розсип сміху із цвіту струшує росу на русу дівчини косу (І. Гончаренко).

3. розм. Кількість чого-небудь сипкого, втраченого, розсипаного під час пакування, вантаження, перевезення.

4. геол. Те саме, що розси́пище 1.

Поет дивиться на окуляри, на золоті дротики, і вони нагадують йому золоті австралійські розсипи, і, може, далекий Індійський океан (М. Хвильовий);

В Індії, Бразилії та Австралії алмази добувають з розсипів, а в Південній Африці розробляються корінні родовища алмазів (з наук.-попул. літ.);

Вона [Колхіда] славилася золотими розсипами і срібними рудниками (з навч. літ.);

* Образно. У Перечинському районі [Закарпатської області], крім багатих розсипів народних пісень, ми зустріли живу казкову традицію з незліченними її скарбами (з наук. літ.);

– Математичний розрахунок – це для нас [архітекторів] завжди важливе, без цього ми не можемо будувати. Але навіть у математичних розрахунках можна відкрити цілі розсипи поезії (П. Загребельний).

5. спец. Те саме, що розси́пище 2.

Внизу, під кедриною, виходячи десь з бур'янів і вітролому і зникаючи знов у бур'янах та каміннім розсипу, вилась вузенька стежечка (І. Багряний).

6. тільки одн., розм. Розсипаний друкарський шрифт.