1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розсип

ро́зсип

-у, ч.

1》 розм. Те, що розсипано чи розсипалось у великій кількості.

|| перен. Те, що подібне своїм розташуванням на що-небудь розсипане.

|| перен. Велика кількість зірок, вогнів і т. ін.

|| перен. Про дрібні переливчасті звуки.

В розсип — а) розбігаючись у різні боки; б) вид продажу сипучих товарів (крупи, цукору-піску тощо) невеликими порціями.

2》 розм. Кількість чого-небудь сипкого, втраченого, розсипаного під час пакування, вантаження, перевезення.

3》 геол. Те саме, що розсипище 1).

4》 спец. Те саме, що розсипище 2).

5》 тільки одн., розм., заст. Розсипаний друкарський шрифт.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсип — ро́зсип іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. розсип — РО́ЗСИП, у, ч. 1. Дія за знач. розси́пати, розсипа́ти 1–3 і розси́патися, розсипа́тися 1–4. 2. розм. Те, що розсипано чи розсипалось у великій кількості. Дивимося – свіжий розсип: видно, брав хтось зерно вночі (Сл. Словник української мови у 20 томах
  3. розсип — РОЗСИ́ПИЩЕ (відклади з золотом, платиною тощо; уламки гірських порід), РО́ЗСИП. Хлопець не мав ніякого сумніву, що казкове золоте розсипище в глухому й неприступному закутку сахалінської тайги справді існує (О. Словник синонімів української мови
  4. розсип — Ро́зсип, -пу; -пи, -пів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розсип — РО́ЗСИП, у, ч. 1. Дія за знач. розси́пати, розсипа́ти 1 — 3 і розси́патися, розсипа́тися 1-4. В ро́зсип — розбігаючись у різні боки. Од його всі в розсип, як голуби від шуліки (Сл. Гр.). 2. розм. Те, що розсипано чи розсипалось у великій кількості. Словник української мови в 11 томах
  6. розсип — I. Ро́зсип, -пу м. 1) Разсыпъ, разсыпка. Дивимось — свіжий розсип: видно брав хтось зерно вночі. Новомоск. у. 2) = розсипка. Од його всі в розсип, як голуби від шуліки. МВ. І. 72. --------------- II. Розсип, -пи... Словник української мови Грінченка