розтинатися
РОЗТИНА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗТЯ́ТИСЯ, РОЗІТНУ́ТИСЯ, зітне́ться; мин. ч. розтя́вся, тяла́ся, ло́ся і розітну́вся, ну́лася, лося, док.
1. тільки недок. Пас. до розтина́ти.
Непроглядна темрява степів перекопських, де під кожною кураїною жде поклику до атаки боєць, втретє розтинається довгожданим: – На штурм! (О. Гончар).
2. Різко, пронизливо звучати; лунати дзвінко.
Голоси малих колядників уже розтиналися по селу (Панас Мирний);
Ганна вмикає радіо, і в кімнаті розтинається дзвін курантів (В. Кучер);
Закладають на дно ставка набій з динамітом.., і за хвилину страшенний вибух розтинається навкруги, глушить рибу (С. Черкасенко);
Однієї ночі темної розтялись по селу численні нахабні постріли (І. Микитенко);
Посвист бурі заважав лісникові чути те, що діялось у хатині, але той нелюдський зойк, що враз розітнувся за дверима, він почув би за найглухішою стіною... (О. Донченко);
// безос.
– Хло-о-пці-і... їде! – розітнулось з-за купки дерев на горбкуДітвора, як горобці, враз шугнула до класу (Дніпрова Чайка).
Значення в інших словниках
- розтинатися — розтина́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розтинатися — -ається, недок., розтятися і розітнутися, -зітнеться; мин. ч. розтявся, -тялася, -тялося і розітнувся, -нулася, -нулося, док. 1》 Різко, пронизливо звучати; лунати дзвінко. || безос. 2》 тільки недок. Пас. до розтинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розтинатися — ЛУНА́ТИ (про звуки — поширюватися в просторі, ставати чутним), ЛИ́НУТИ поет., ЛЕТІ́ТИ, ЛИ́ТИСЯ, НЕСТИ́СЯ, ПІДНО́СИТИСЯ, ТЕКТИ́, ІТИ́ (ЙТИ́), ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) підсил., РОЗРИВА́ТИСЯ підсил., РОЗТИНА́ТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови
- розтинатися — РОЗТИНА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗТЯ́ТИСЯ і РОЗІТНУ́ТИСЯ, зітне́ться; мин. ч. розтя́вся, тяла́ся, ло́ся і розітну́вся, ну́лася, лося, док. 1. Різко, пронизливо звучати; лунати дзвінко. Словник української мови в 11 томах