розтинатися

розтина́тися

-ається, недок., розтятися і розітнутися, -зітнеться; мин. ч. розтявся, -тялася, -тялося і розітнувся, -нулася, -нулося, док.

1》 Різко, пронизливо звучати; лунати дзвінко.

|| безос.

2》 тільки недок. Пас. до розтинати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтинатися — розтина́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розтинатися — РОЗТИНА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗТЯ́ТИСЯ, РОЗІТНУ́ТИСЯ, зітне́ться; мин. ч. розтя́вся, тяла́ся, ло́ся і розітну́вся, ну́лася, лося, док. 1. тільки недок. Пас. до розтина́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. розтинатися — ЛУНА́ТИ (про звуки — поширюватися в просторі, ставати чутним), ЛИ́НУТИ поет., ЛЕТІ́ТИ, ЛИ́ТИСЯ, НЕСТИ́СЯ, ПІДНО́СИТИСЯ, ТЕКТИ́, ІТИ́ (ЙТИ́), ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) підсил., РОЗРИВА́ТИСЯ підсил., РОЗТИНА́ТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови
  4. розтинатися — РОЗТИНА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗТЯ́ТИСЯ і РОЗІТНУ́ТИСЯ, зітне́ться; мин. ч. розтя́вся, тяла́ся, ло́ся і розітну́вся, ну́лася, лося, док. 1. Різко, пронизливо звучати; лунати дзвінко. Словник української мови в 11 томах