розчаровуватися
РОЗЧАРО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗЧАРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.
Відчувати розчарування ким-, чим-небудь.
– Скажи, хіба ти ніколи не розчаровувалась у людях? (О. Донченко);
Опришки .. розчарувалися, не найшовши сподіваних скарбів (І. Франко);
Йшла [Галя], як людина, що розчарувалась в усьому на світі й бреде, невідомо куди і для чого (Ю. Збанацький);
Спочатку Гриць навіть розчарувався одноманітністю рутинної роботи (О. Бердник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розчаровуватися — розчаро́вуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розчаровуватися — див. ЗНЕВІРЯТИСЯ. Словник синонімів Караванського
- розчаровуватися — див. зневірюватися Словник синонімів Вусика
- розчаровуватися — -уюся, -уєшся, недок., розчаруватися, -уюся, -уєшся, док. Відчувати розчарування ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розчаровуватися — ЗНЕВІРЯ́ТИСЯ (втрачати віру у кого-, що-небудь), РОЗЧАРО́ВУВАТИСЯ, ОБЕЗНАДІ́ЮВАТИСЯ, ОБМА́НЮВАТИСЯ, СПРОНЕВІРЯ́ТИСЯ діал. — Док.: зневі́ритися, розчарува́тися, обезнаді́ятися, обману́тися, обмани́тися, спроневі́ритися. Словник синонімів української мови
- розчаровуватися — РОЗЧАРО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗЧАРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Відчувати розчарування ким-, чим-небудь. — Скажи, хіба ти ніколи не розчаровувалась у людях? (Донч., V, 1957, 338); Опришки.. розчарувалися, не найшовши сподіваних скарбів (Фр. Словник української мови в 11 томах