розщеплений
РОЗЩЕ́ПЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розщепи́ти.
Лісу .. не було. Його наче вичесало величезною бороною. Стирчали лише пні, та й ті – потрощені, розщеплені згори і донизу... (Ю. Смолич);
* Образно. Федорове бажання розщеплене надвоє, мов блискавицею дерево. Він хоче й не хоче, щоб зайшла Марина (Ю. Мушкетик);
// у знач. прикм.
З-за стовбура старої розщепленої верби .. виходить Мавка (Леся Українка);
На більшості стоянок пізнього палеоліту під час розкопок знаходять багато розщепленого кременю в різних стадіях обробки (з наук. літ.);
Енергія розщепленого атома повинна служити справі миру і прогресу (Н. Рибак).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розщеплений — розще́плений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розщеплений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розщепити. || розщеплено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розщеплений — РОЗЧА́ХНУТИЙ (про дерева, гілки тощо — який розчахнувся, розколовся на частини); РОЗЧА́ХНЕНИЙ, РОЗЩЕ́ПЛЕНИЙ, РОЗКО́ЛЕНИЙ, РОЗКО́ЛОТИЙ. Словник синонімів української мови
- розщеплений — РОЗЩЕ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розщепи́ти. Лісу.. не було. Його наче вичесало величезною бороною. Стирчали лише пні, та й ті — потрощені, розщеплені згори і донизу… (Смолич, Мир.., 1958, 156); *Образно. Словник української мови в 11 томах