1. Словник синонімів української мови

розщеплений

РОЗЧА́ХНУТИЙ (про дерева, гілки тощо — який розчахнувся, розколовся на частини); РОЗЧА́ХНЕНИЙ, РОЗЩЕ́ПЛЕНИЙ, РОЗКО́ЛЕНИЙ, РОЗКО́ЛОТИЙ. Він добре знав місцевість, і за кілька хвилин опинився біля розчахнутої верби (Григорій Тютюнник); Десь близько хрусне під вагою снігу розчахнена гілка (Я. Качура); З-за стовбура старої розщепленої верби.. виходить Мавка (Леся Українка); На подвір'ї лунко стріляє розколене дерево (М. Стельмах); Розколота й стара, вона (верба) стояла.. Всіма забута у кутку двора (Л. Первомайський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розщеплений — розще́плений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розщеплений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розщепити. || розщеплено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розщеплений — РОЗЩЕ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розщепи́ти. Лісу .. не було. Його наче вичесало величезною бороною. Стирчали лише пні, та й ті – потрощені, розщеплені згори і донизу... (Ю. Смолич); * Образно. Федорове бажання розщеплене надвоє, мов блискавицею дерево. Словник української мови у 20 томах
  4. розщеплений — РОЗЩЕ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розщепи́ти. Лісу.. не було. Його наче вичесало величезною бороною. Стирчали лише пні, та й ті — потрощені, розщеплені згори і донизу… (Смолич, Мир.., 1958, 156); *Образно. Словник української мови в 11 томах