1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розщеплений

розще́плений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розщепити.

|| розщеплено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розщеплений — розще́плений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розщеплений — РОЗЩЕ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розщепи́ти. Лісу .. не було. Його наче вичесало величезною бороною. Стирчали лише пні, та й ті – потрощені, розщеплені згори і донизу... (Ю. Смолич); * Образно. Федорове бажання розщеплене надвоє, мов блискавицею дерево. Словник української мови у 20 томах
  3. розщеплений — РОЗЧА́ХНУТИЙ (про дерева, гілки тощо — який розчахнувся, розколовся на частини); РОЗЧА́ХНЕНИЙ, РОЗЩЕ́ПЛЕНИЙ, РОЗКО́ЛЕНИЙ, РОЗКО́ЛОТИЙ. Словник синонімів української мови
  4. розщеплений — РОЗЩЕ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розщепи́ти. Лісу.. не було. Його наче вичесало величезною бороною. Стирчали лише пні, та й ті — потрощені, розщеплені згори і донизу… (Смолич, Мир.., 1958, 156); *Образно. Словник української мови в 11 томах