руда

РУДА́, и, ж.

1. Гірська порода або мінеральне утворення, що містить у собі метали та їх сполуки.

Руди утворилися в результаті поступового осідання і розчинення на дні стародавніх морів мінералів заліза і кварцу (з наук.-попул. літ.);

Відомо, що Україна має багаті природні ресурси. Основними з них є кам'яне вугілля Донбасу, марганцева руда Придніпров'я, нафта.., горючий газ.., а також графіти, фосфорити, доломіти, хроміти, уранові й титано-магнієві руди (із журн.);

Особливо багате рудами дно Азовського моря (з наук.-попул. літ.);

Руду й вугілля дав Донбас, А Білорусь – ліси для нас (А. Малишко).

2. діал. Іржаве багно, болото.

Прості вербівчани-пішоходи знали безліч стежок через поля, луги, руди, що вели навпростець (А. Іщук).

(1) Олов'я́на руда́, геол. – мінеральне утворення, що містить олово в достатній для промислового видобування кількості.

У Південній частині Індокитаю є великі родовища олов'яної руди (з навч. літ.).

△ (2) Поліметале́ві ру́ди – те саме, що полімета́ли.

У ряді районів виявлені з літака зони підвищеної гамма-активності одночасно є цікавими об'єктами для розвідування в їх межах родовищ поліметалевих руд і рідкісних елементів (з наук.-попул. літ.);

(3) Поліметалі́чні ру́ди – те саме, що полімета́ли.

У залізорудному районі Атасу [Казахстан] по сусідству з багатющими гематитовими рудами знайдено поліметалічні (з газ.);

(4) Хромі́тові ру́ди – Мінеральні утворення, що містять хром;

(5) Ци́нкові ру́ди – природні мініральні утворення, які містять цинк у таких кількостях, що ойго економічно доцільно вилучати за сучасного рівня розвитку науки і техніки.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

руда

Значення в інших словниках