рукавичка
РУКАВИ́ЧКА, и, ж.
1. Виріб з тонкої тканини, шкіри, бавовняних ниток і т. ін. з відділеннями (для всіх пальців), який надівають на кисть руки.
Вийшла .. Ватя в солом'яному брилі, оповитому оксамитовою малиновою стрічкою, в рукавичках та в легенькій .. сукні (І. Нечуй-Левицький);
Вам не здається, що море пестить вашу щоку лайковою рукавичкою? (Ю. Яновський);
* Образно. – Я працював у рукавичках .. Причін у гумових подвійних (А. Крижанівський).
2. Зменш.-пестл. до рукави́ця 1.
Велика сніжинка сіла на онукову рукавичку (Ю. Яновський).
Ма́йстер шкіряно́ї рукави́чки див. ма́йстер.
◇ Ки́дати / ки́нути рукави́чку (рукави́цю) див. ки́дати;
Міня́ти, як (мов, на́че і т. ін.) рукави́чки (рукави́ці) див. міня́ти;
(1) Пе́рша рукави́чка – чемпіон з боксу.
Дніпропетровець Віктор Савченко не приховував своїх намірів стати першою рукавичкою в світі (з газ.);
Після вчорашніх боїв лишилося четверо претендентів на звання першої рукавички (з газ.);
Підня́ти рукави́чку див. підніма́ти;
Працюва́ти в рукави́чках див. працюва́ти;
(2) Як (мов, ні́би і т. ін.) рукави́чки, зі сл. міня́ти. – часто, нерозсудливо, легковажно.
[Лицар:] А, ти, зрадлива! ..Женихів міняєш, мов рукавички! (Леся Українка).
Значення в інших словниках
- рукавичка — рукави́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- рукавичка — [рукавичка] -чкие, д. і м. -иц':і, р. мн. -чок Орфоепічний словник української мови
- рукавичка — -и, ж. 1》 Виріб з тонкої тканини, шкіри, бавовняних ниток і т. ін. з відділеннями (для всіх пальців), якого надівають на кисть руки. Діелектричні рукавички — засіб індивідуального електрозахисту рук. Кинути рукавичку — а) (іст. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рукавичка — ки́дати / ки́нути рукави́чку (рукави́цю) кому, чому. Вступати в боротьбу з ким-, чим-небудь; викликати когось на поєдинок. Коли журбі не піддалась душа, ні серце в грудях не закаменіло, ні впав ти п’яний у безпутнє діло, ні думка не понизилась твоя... Фразеологічний словник української мови
- рукавичка — РУКАВИ́ЧКИ мн. (виріб із тканини, шкіри, бавовняних ниток і т. ін. з відділеннями для всіх пальців, який надягають на руки), ПАЛЬЧА́ТКИ діал.; ПІВРУКАВИ́ЧКИ (без пальців). Убрала свій найліпший.. капелюх, узяла рукавички,.. дві парасольки — й пішла (Г. Словник синонімів української мови
- рукавичка — Рукави́чка, -чки, -чці; -ви́чки, -ви́чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рукавичка — РУКАВИ́ЧКА, и, ж. 1. Виріб з тонкої тканини, шкіри, бавовняних ниток і т. ін. з відділеннями (для всіх пальців), який надівають на кисть руки. Вийшла.. Ватя в солом’яному брилі, оповитому оксамитовою малиновою стрічкою, в рукавичках та в легенькій.. Словник української мови в 11 томах
- рукавичка — Рукави́ця, -ці ж. 1) Рукавица. Од Спаса та й рукавиці до паса. Ном. № 485. 2) Перчатка. Въ этомъ значеніи употребляется преимущественно въ формѣ уменьшительной. ум. рукавичка. Чуб. III. 451. Лакей у білих рукавичках. Левиц. Пов. 433. Словник української мови Грінченка