ручай
РУЧА́Й, ю, ч.
Невеликий потік води; струмок.
Навкруги неї [фортеці] зелена трава, і з одного боку, з-під кам'яної стіни, дзюрчить ручай (Ю. Яновський);
Прозорий ручай перетинав стежку (О. Донченко);
* Образно. А зерно у тій ланці – неначе заграва, на току потече – золоті ручаї... (М. Нагнибіда);
* У порівн. Потекла його мова, наче глибокий і прозорий ручай (І. Волошин);
// Про будь-яку рідину, що тече по чому-небудь, стікає з чогось.
Піт котився .. рясними ручаями (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ручай — руча́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ручай — -ю, ч. Невеликий потік води; струмок. || Про будь-яку рідину, що тече по чому-небудь, стікає з чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ручай — Потічок, раптянка, турунчук, струмінь, струмок, див. струя, струйка Словник чужослів Павло Штепа
- ручай — у три ряди́ (ручаї́). Дуже сильно, у великій кількості, рясно литися (про піт, сльози і т. ін.). Прибіг Меркурій засапавшись, В три ряди піт з його котив (І. Котляревський); Сльози в три ручаї ллються (Панас Мирний). Фразеологічний словник української мови
- ручай — СТРУМО́К (невеликий потік води — з джерела, після дощу, від танення снігу тощо), ПОТІ́ЧОК, РУЧА́Й, ТЕЧІЯ́ розм., СТРУ́МІНЬ рідше, ПОТО́ЧИНА діал. Як і завжди, не сумуючи, весело дзюрчить нижче ставка невтомний струмок (М. Словник синонімів української мови
- ручай — Руча́й, -ча́ю; -ча́ї, -ча́їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ручай — РУЧА́Й, ю, ч. Невеликий потік води; струмок. Навкруги неї [фортеці] зелена трава, і з одного боку, з-під кам’яної стіни, дзюрчить ручай (Ю. Янов., IV, 1959, 46); Прозорий ручай перетинав стежку (Донч., Вибр., 1948, 210); *Образно. Словник української мови в 11 томах