1. Словник української мови в 11 томах

ручай

РУЧА́Й, ю, ч. Невеликий потік води; струмок.

Навкруги неї [фортеці] зелена трава, і з одного боку, з-під кам’яної стіни, дзюрчить ручай (Ю. Янов., IV, 1959, 46);

Прозорий ручай перетинав стежку (Донч., Вибр., 1948, 210);

*Образно. А зерно у тій ланці — неначе заграва, на току потече — золоті ручаї… (Нагн., Пісня.., 1949, 10);

*У порівн. Потекла його мова, наче глибокий і прозорий ручай (Вол., Дні.., 1958, 46);

// Про будь-яку рідину, що тече по чому-небудь, стікає з чогось.

Піт котився.. рясними ручаями (Гончар, Таврія, 1952, 164).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ручай — руча́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ручай — -ю, ч. Невеликий потік води; струмок. || Про будь-яку рідину, що тече по чому-небудь, стікає з чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ручай — Потічок, раптянка, турунчук, струмінь, струмок, див. струя, струйка Словник чужослів Павло Штепа
  4. ручай — РУЧА́Й, ю, ч. Невеликий потік води; струмок. Навкруги неї [фортеці] зелена трава, і з одного боку, з-під кам'яної стіни, дзюрчить ручай (Ю. Яновський); Прозорий ручай перетинав стежку (О. Донченко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  5. ручай — у три ряди́ (ручаї́). Дуже сильно, у великій кількості, рясно литися (про піт, сльози і т. ін.). Прибіг Меркурій засапавшись, В три ряди піт з його котив (І. Котляревський); Сльози в три ручаї ллються (Панас Мирний). Фразеологічний словник української мови
  6. ручай — СТРУМО́К (невеликий потік води — з джерела, після дощу, від танення снігу тощо), ПОТІ́ЧОК, РУЧА́Й, ТЕЧІЯ́ розм., СТРУ́МІНЬ рідше, ПОТО́ЧИНА діал. Як і завжди, не сумуючи, весело дзюрчить нижче ставка невтомний струмок (М. Словник синонімів української мови
  7. ручай — Руча́й, -ча́ю; -ча́ї, -ча́їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)