рябити
РЯБИ́ТИ, и́ть, недок.
1. що. Виділятися ребизною, строкатістю з-поміж чого-небудь на фоні чогось.
Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами і усяким овощем – рябить люд і купчиться коло шалаша хазяйського (Марко Вовчок).
2. безос. Утворюючи брижі, дрібні хвилі на поверхні води, робити її рябою.
У численних рівчаках та ставках рябило вітром воду (Н. Рибак).
3. Те саме, що рябі́ти 4.
Щотижня місцеві зведення міліції буквально “ряблять” повідомленнями про крадіжки кілометрів кабелю (з газ.).
◇ (1) [Аж] в оча́х ряби́ть (ряби́ло), безос. – те саме, що [Аж] в оча́х рябі́є (див. рябі́ти).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рябити — ряби́ти 1 дієслово недоконаного виду робити що-небудь рябим ряби́ти 2 дієслово недоконаного виду утворювати дрібні хвилі на воді безос. Орфографічний словник української мови
- рябити — РЯБИТИ – РЯБІТИ – РЯБИТИСЯ – РЯБІТИСЯ – РЯБІШАТИ Рябити, перех. Робити щось рябим, строкатим, хвилястим. У численних рівчаках та ставках рябило вітром воду (Н.Рибак). Рябіти, неперех. Літературне слововживання
- рябити — -ить, недок. 1》 перех. Робити що-небудь рябим, строкатим. 2》 безос., перех. Утворюючи брижі, дрібні хвилі на поверхні води, робити її рябою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рябити — РЯБИ́ТИ, и́ть, недок. 1. перех. Робити що-небудь рябим, строкатим. 2. безос., перех. Утворюючи брижі, дрібні хвилі на поверхні води, робити її рябою. У численних рівчаках та ставках рябило вітром воду (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 577). Словник української мови в 11 томах
- рябити — Рябити, -блю, -биш гл. Дѣлать пестрымъ. Словник української мови Грінченка