рік

РІК, ро́ку, ч.

1. Одиниця літочислення, проміжок часу, близький до періоду одного обертання Землі навколо Сонця; має 12 календарних місяців.

Весна – краса року (П. Грабовський);

Не трачу надії, що таки колись, може навіть на той рік, таки виберемося з жінкою в Галичину (М. Коцюбинський).

2. Період часу в дванадцять місяців, що рахується від будь-якого дня.

І четвертий рік минав Тихенько, поволі, І четверту починаю Книжечку в неволі Мережати (Т. Шевченко);

Ще за рік до арешту долинули до Тараса Григоровича чутки, що Брюллов переживає якусь внутрішню кризу, якесь переоцінювання колишніх естетичних норм (З. Тулуб);

Ось уже шістнадцять років держу я цю паличку [режисерську], а мені на початку кожної моєї картини все здається, що я нічого не вмію робити (О. Довженко);

* У порівн. [Марія:] Син приїжджає? [Одарка:] Чекаю з хвилини на хвилину. А день сьогодні як рік для мене (М. Зарудний);

// У сполуч. з числівником уживається на позначення чийогось віку.

Як повернуло Івасеві на шістнадцятий рік, то він зовсім покинув іграшки в бої (Панас Мирний);

Йому тільки ще йде дев'ятнадцятий рік. Як виріс Василь за останнє літо! (О. Довженко).

3. тільки мн. Тривалість чийогось життя; вік.

З осклянілих чоловічків невдоволення перекотилося на драглисту жовтизну білків, на яких теж роки наснували крихкого павутиння прожилок (М. Стельмах).

4. тільки мн. Період, пора в чиєму-небудь житті; літа.

У дитячі любі роки, Коли так душа бажала Надзвичайного, дивного, Я любила вік лицарський (Леся Українка);

Про нього знали, що він учився колись – за хлоп'ячих років – мистецтва вироблювати фарфор, потім потрапив на вулицю (І. Микитенко);

Оксен, позираючи на молодь, що їхала із сміхом та витівками, пригадував і свої парубоцькі роки, коли він також був отакий .. веселун, і йому робилося сумно на душі за тими роками (Григорій Тютюнник);

// Період, епоха в житті людства, народу, держави і т. ін., позначені чим-небудь.

Свій творчий шлях Рильський почав у глухі роки реакції (С. Крижанівський);

Вже пройшли революції роки. Я в минуле з любов'ю дивлюсь (В. Сосюра).

5. тільки мн. У сполуч. з порядковим числівником уживається для позначення десятиліття.

“Комуна” зветься цей кут і цей парк, тому що тут ще в двадцяті роки справді була комуна демобілізованих червонофлотців (О. Гончар).

6. тільки мн. Час.

А роки йдуть .. і все минає... Та не мина моя любов (В. Сосюра);

Він, здається, чує, як дівочі сльози ледь-ледь шелестять по її чорному від років кожушку (М. Стельмах);

// Великий період, тривалий час.

Жив він так роки, поки його туга не звалила – зліг вмирати (Марко Вовчок).

7. у знач. присл. рока́ми. Протягом тривалого періоду, часу; дуже довго.

Пливли перед ними [очима] і безслідно зникали маломістечкові доми і все ті ж самі люди, наче потерті меблі у хаті, між якими роками можна ходити, не помічаючи навіть (М. Коцюбинський);

Фермер хотів з уст рядового бійця .. перевірити правдивість того, що йому роками втовкмачували в голову (О. Гончар).

(1) Академі́чний рік – навчальний рік у вищих навчальних закладах тривалістю 8–10 місяців;

(2) Високо́сний рік – кожний четвертий календарний рік, що має на одну добу більше (366) за звичайний (365), номер якого без остачі ділиться на чотири.

Пишу по роману щороку, у високосний – міг би й два (С. Воскрекасенко);

За да́вністю [ро́кі́в (літ, ча́су і т. ін.)] див. да́вність;

Залиша́тися (рідко зостава́тися) / зали́ши́тися (рідко зоста́тися) на дру́гий рік див. залиша́тися;

(3) З Нови́м ро́ком – поздоровлення, привітання у зв'язку з настанням наступного року.

З новим роком, з новим щастям, шановний добродію Андрію (М. Коцюбинський);

Зу́стріч Ново́го ро́ку див. зу́стріч;

(4) Міжнаро́дний геофізи́чний рік – період, протягом якого вчені різних країн ведуть комплексне вивчення фізичних властивостей Землі та її оточення за єдиною, наперед узгодженою програмою.

Гравіметрична обсерваторія бере активну участь у Міжнародному геофізичному році (з наук. літ.);

Гіпотеза Любима й Анатолія включена до плану досліджень .. геофізичного року (М. Руденко);

(5) Навча́льний рік – період від початку занять до літніх канікул у навчальних закладах.

Скоро закінчується навчальний рік, і більшість студентства роз'їдеться по селах (Л. Смілянський);

(6) Нови́й рік – наступний рік і перший день січня як початок наступного року.

Настав новий рік (Панас Мирний);

Трудівників усіх країн Я в рік Новий поздоровляю (М. Рильський);

(7) Пішо́в рік який кому – хтось вступив у такий-то рік свого життя.

Юзі вже п'ятнадцятий рік пішов (Леся Українка);

Весною їй пішов вісімнадцятий рік (Іван Ле);

По́ри ро́ку див. пора́;

(8) Сімна́дцятий рік іст. – 1917 рік; рік більшовицького перевороту в Росії, так званої Великої Жовтневої соціалістичної революції.

Проходили [поранені] по вулицях групками в незграбних шинелях, кидаючи на нас, чиновників, будь ми прокляті, погляди, сповнені ненависті і туги. Прийшов сімнадцятий рік (О. Довженко);

(9) Стари́й рік – рік, який минув, пройшов.

Всякому звісно, що в ту ніч [на Малани перед Василем] старий рік кінчається, а новий зачинається (Панас Мирний);

(10) Тридця́ті роки́ – десятиріччя від 30-го до 40-го року кожного сторіччя.

Тридцяті роки XX ст;

У ро́зквіті (рідше у ро́зцвіті) ро́кі́в (літ, сил і т. ін.) див. ро́зквіт;

(11) Церко́вний рік – річний цикл днів тижня, неділь, свят, постів та загальниць.

○ (12) З рока́ми – після якогось часу; пізніше, потім і т. ін.

Вона ревнувала затаєно, гірко, з роками ті ревнощі затвердли, і хоч не так ятрили, але їх можна було хіба що спалити разом з Іриною (Ю. Мушкетик).

△ (13) Астрономі́чний рік – час, протягом якого Земля здійснює повний оберт навколо Сонця;

(14) Бюдже́тний рік – період (12 місяців), на який затверджується державний бюджет країни; Ви́слуга ро́кі́в див. ви́слуга;

(15) Світлови́й рік – відстань, яку проходить світло за один рік.

Для вимірювання зоряних відстаней астрономи запровадили одиницю – світловий рік (з наук.-попул. літ.);

(16) Сільськогоспода́рський рік – час від початку землеробських робіт до збирання врожаю.

Хто знайомий з колгоспним життям, той уявляє собі, що таке сільськогосподарський рік. Це – не одна посівна кампанія. Її завжди наздоганяє просапна, просапну – заготівля кормів (В. Логвиненко);

(17) Тропі́чний рік – період між двома послідовними проходженнями Сонця через точку весняного рівнодення.

Зараз, коли в розпорядженні вчених є найточніші астрономічні прилади, вдалося виміряти рік з максимальною точністю – він дорівнює 365 дням, 5 годинам, 48 хвилинам, 46 секундам і називається тропічним (з наук.-попул. літ.).

◇ Без ро́ку три дні (ти́ждень) див. день;

Вихо́дити (іти́) / ви́йти з літ (з ро́кі́в, з ві́ку) див. вихо́дити;

(18) З ро́ку до ро́ку – поступово, з часом.

Не раз, Україно, в жорстокім бою Ти кров проливала священну свою, Ти з року до року все вище росла (М. Рильський);

Рік од ро́ку.

Рік од року вертаючись із інституту, дуже запишна, гордовита стає панна Наталя (С. Васильченко);

Літа́ (ро́ки́) вихо́дять / ви́йшли див. літа́;

(19) Мої́х ро́кі́в хто – хто-небудь такого віку, як я.

Моїх років людина живе мозком (Ю. Яновський);

(20) Не пе́рший рік – давно, протягом тривалого часу.

[Ткаля:] Не перший рік живе вона [принцеса] між нами (Леся Українка);

– Чуєш, Омеляне, не перший рік ми знаємо один одного (М. Стельмах);

(21) Не по рока́х – не за віком;

(22) Не рік [і (та

й) не два (, не два)] – тривалий відрізок часу, довго.

Ми дивимось на стан речей сумніше і думаєм, що нам ще не рік, не два їсти біду, поки здобудемо яку-небудь, куди не ідеальну політичну волю (Леся Українка);

Попався в неволю і сам Мартуччо; довелося йому в хурдизі туніській не рік та й не два світом нудити (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);

(23) Рік у рік – постійно; протягом тривалого часу.

І, зрештою, не можна рік у рік по-санаторськи бездіяльно жити, а треба навчатись “бути здоровою в умовах нормальних”, себто в умовах не лежня, а людини (Леся Українка);

З ро́ку в рік.

З року в рік безконечними валками рухались сюди зі степових економій рипучі чумацькі мажари, навантажені відбірним експортним зерном та тюками тонкорунної вовни (О. Гончар);

Сняться сни мені воєнні з року в рік, з року в рік (М. Сом);

Рік за ро́ком.

Пригадуючи Юрія Васильовича Шумського, я занотував деякі зустрічі з ним, рік за роком (із журн.);

(24) У рока́х – немолодий, літній.

Так ось у цій пущі, далеко від людського житла, оселився якийсь чоловік – на невисокому пагорбі, на краю Сірчаного Мочара, на невеличкій галявині під древнім дубом. Це був чоловік у роках. Їв він усяку лісову поживу, рибу, яку ловив у болоті (з легенди);

(25) Ці́лий рік – протягом дванадцяти місяців.

Навіть на бульварах нікому не боронять зривати рожі, скільки хто хоче, бо з тих рож тут живоплоти роблять, і вони цвітуть цілий рік (Леся Українка);

(26) Як (мов, ні́би і т. ін.) рік, зі сл. день, дні і под. – дуже довгий, тривалий.

[Одарка:] А день сьогодні як рік для мене (М. Зарудний);

Дні – як рік (В. Сосюра).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рік — календар за рік чи на рік? І так і так правильно. Це слово для позначення року (часу дії календаря) може сполучатися з рядом відмінкових форм іменників. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. рік — рік іменник чоловічого роду * Але: дві, три, чотири ро́ки Орфографічний словник української мови
  3. рік — 12 місяців, 52 тижні, 365 днів; мн. РОКИ, літа, (дитячі) пора, період, (революції) епоха; П. <�тривалий> час. Словник синонімів Караванського
  4. рік — [р'ік] року, м. (ў) роц'і, мн. рокие/роки, рок'іў/ роук'іў два рокие Орфоепічний словник української мови
  5. рік — року, ч. 1》 Одиниця літочислення, проміжок часу, близький до періоду одного обертання Землі навколо Сонця; має 12 календарних місяців. Навчальний рік. Пори року. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. рік — рік: ◊ кілько років, тілько ві́на що старша дівчина, то більше посагу за неї треба дати (Франко) ◊ рік ми зійшов, як з батога́ тріснув про швидкоплинність часу (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. рік — Ідуть роки за роками, тай вже старість перед нами. Час скоро минає і несподівано старіємося. На Новий Рік прибавилося дня, на півня скік. Від Різдва дні стають довші, а на Новий Рік о стільки день збільшився, скільки часу забере півневі раз скочити. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. рік — Одиниця відліку часу: 1. зоряний р. — період обертання Землі навколо Сонця (365 діб 6 год. 9 хв. 10 с); 2. тропічний р. — час між послідовними проходженнями Сонця через точку весняного рівнодення (365 діб 5 год. 48 хв. 46 с); 3. звичайний календарний... Універсальний словник-енциклопедія
  9. рік — вихо́дити / ви́йти з літ (з рокі́в, з ві́ку). Ставати немолодим; старіти. Чоловік виходив з літ (З усн. мови); // безос., кому, заст. Хто-небудь стає старим. Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло (М. Номис). Фразеологічний словник української мови
  10. рік — ВІК (тривалість існування живого організму — людини, тварини, рослини; якийсь тривалий період цього існування), ЖИТТЯ́, ЛІТА́ мн., РО́КИ мн., ДНІ мн. ПОРА́ (період у рості, розвитку, існуванні когось, чогось). Тяжко, діти, Вік одинокому прожить (Т. Словник синонімів української мови
  11. рік — Рік, ро́ку, у ро́ці; роки́, ро́кі́в (після числівн. ро́ків; п’ять ро́ків, але з да́вніх рокі́в) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. рік — РІК, ро́ку, ч. 1. Одиниця літочислення, проміжок часу, близький до періоду одного обертання Землі навколо Сонця; має 12 календарних місяців. Весна — краса року (Граб. Словник української мови в 11 томах