рік
року, ч.
1》 Одиниця літочислення, проміжок часу, близький до періоду одного обертання Землі навколо Сонця; має 12 календарних місяців. Навчальний рік. Пори року.
Базисний рік — рік, що його беруть за базу, початкову точку відліку при визначенні темпів росту, динаміки змін економічних індексів.
Бюджетний рік — час (12 місяців), протягом якого здійснюється виконання державного бюджету.
Високосний рік — кожний четвертий календарний рік, що має на одну добу більше (366) за звичайний (365), номер якого без остачі ділиться на чотири.
Полісний рік — період часу, на який судновласник застрахував свою відповідальність у клубі (товаристві) взаємного страхування.
Світловий рік — відстань, яку проходить світло за один рік.
Фінансовий рік — див. бюджетний рік.
З роками — з часом, після того, як мине якийсь час.
З року в рік; Рік у рік — постійно, протягом тривалого часу.
2》 Період часу в дванадцять місяців, що рахується від будь-якого дня.
|| У сполуч. з числ. уживається на позначення чийогось віку.
3》 тільки мн. Тривалість чийогось життя; вік
4》 тільки мн. Період, пора в чиєму-небудь житті; літа.
|| Період, епоха в житті людства, народу, держави і т. ін., позначені чим-небудь.
5》 тільки мн. У сполуч. з порядк. числ. уживається для позначення десятиліття.
6》 тільки мн. Час.
|| Великий період, тривалий час.
7》 у знач. присл. роками. Протягом тривалого періоду, часу; дуже довго.
Значення в інших словниках
- рік — календар за рік чи на рік? І так і так правильно. Це слово для позначення року (часу дії календаря) може сполучатися з рядом відмінкових форм іменників. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- рік — рік іменник чоловічого роду * Але: дві, три, чотири ро́ки Орфографічний словник української мови
- рік — 12 місяців, 52 тижні, 365 днів; мн. РОКИ, літа, (дитячі) пора, період, (революції) епоха; П. <�тривалий> час. Словник синонімів Караванського
- рік — [р'ік] року, м. (ў) роц'і, мн. рокие/роки, рок'іў/ роук'іў два рокие Орфоепічний словник української мови
- рік — РІК, ро́ку, ч. 1. Одиниця літочислення, проміжок часу, близький до періоду одного обертання Землі навколо Сонця; має 12 календарних місяців. Весна – краса року (П. Словник української мови у 20 томах
- рік — рік: ◊ кілько років, тілько ві́на що старша дівчина, то більше посагу за неї треба дати (Франко) ◊ рік ми зійшов, як з батога́ тріснув про швидкоплинність часу (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- рік — Ідуть роки за роками, тай вже старість перед нами. Час скоро минає і несподівано старіємося. На Новий Рік прибавилося дня, на півня скік. Від Різдва дні стають довші, а на Новий Рік о стільки день збільшився, скільки часу забере півневі раз скочити. Приповідки або українсько-народня філософія
- рік — Одиниця відліку часу: 1. зоряний р. — період обертання Землі навколо Сонця (365 діб 6 год. 9 хв. 10 с); 2. тропічний р. — час між послідовними проходженнями Сонця через точку весняного рівнодення (365 діб 5 год. 48 хв. 46 с); 3. звичайний календарний... Універсальний словник-енциклопедія
- рік — вихо́дити / ви́йти з літ (з рокі́в, з ві́ку). Ставати немолодим; старіти. Чоловік виходив з літ (З усн. мови); // безос., кому, заст. Хто-небудь стає старим. Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло (М. Номис). Фразеологічний словник української мови
- рік — ВІК (тривалість існування живого організму — людини, тварини, рослини; якийсь тривалий період цього існування), ЖИТТЯ́, ЛІТА́ мн., РО́КИ мн., ДНІ мн. ПОРА́ (період у рості, розвитку, існуванні когось, чогось). Тяжко, діти, Вік одинокому прожить (Т. Словник синонімів української мови
- рік — Рік, ро́ку, у ро́ці; роки́, ро́кі́в (після числівн. ро́ків; п’ять ро́ків, але з да́вніх рокі́в) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рік — РІК, ро́ку, ч. 1. Одиниця літочислення, проміжок часу, близький до періоду одного обертання Землі навколо Сонця; має 12 календарних місяців. Весна — краса року (Граб. Словник української мови в 11 томах